На тему яку піднімає Настя Мельниченко.
У співробітниці з Житомирщини (Романівський район) записала кілька пісень які співала її бабуся (колискову, і оцю сумну пісню яку співали в острабайтерській неволі:
https://www.youtube.com/watch?v=GdkG0m_-jT8)
А ще казала що її бабуся так лаяла дідуся якщо той десь надовго забарився чи довго якусь справу робив: "Куздрається-куздрається як пАдзьор у ср*ці! "
Вона не знала що таке "падзьор", але я розгадала: на сусідній моїй Хмельниччині бабусі кажуть "падзюрІ" на "нігті". тому "падзьор" - це ніготь.)
А у моєї бабусі раз вискочила приказка яка дуже доречна до цих екстремальних часів:
"Думка їсть г*но, а відвага - мед".
Коротше кажучи.. лаятися - погано. Але вже як лаятися- то по-нашому! )
http://gazeta.ua/articles/nelitereturna-leksika/_zinka-bez-sraki-yak-selo-bez-cerkvi-200-visloviv-pro-dupu-zibrala-nastya-melnichenko/513969