Відповідальність - це фактично наші передбачення на основі досвіду і відчуття. Але не все можна передбачити.. і є алогічна совість - яка звужує вибір прийнятного і коректує ту саму "відповідальність". А значить і дії.
(частина друга, перша - у коментах "підозрілих) - можна відкривати, можна і ні )" а вот відповідальність..може, насправді, не більше ніж у будь-якого письменника, який "позаряється" на щось загально-національне, бо всі літератори передусім добряче понастраждали, щоб розуміти ціну своїм словам, в яких "вкладують душу" роками і десятиліттями. Часу у мене на тривалу літ.діяльність не було, але я намагався з 2005-ого (якщо рахувати початком - ігровий форум) і 2006 (уже помітив форум зоотваринний) реалізуватися у соцсистемах. Тому і жанр "співпадінь" відкрив і "надав на суд публіки"(ніби це комусь нада) саме через такий формат мда, єдине що мене вразило в 2007 після всіх ужасів - що ніякий я для більшості учасник, як для самого себе якого як можу пристосовую і використовую з тих часів як заповзявся за ідеали у гинучій для себе дійсності (так ніби вмирання всього попереднього світу вже настало,вкінці 2005), а коли несподівано 2011 світ "Підіграв"(що насправді виглядало чи то як план..чи досвід створення глобальних ілюзій на основі просто
( ... )
"пращури" - не міфічні. Неперервність поколінь і відчуття свого Роду (баби, діда, прабаби, прадіда, як і де вони жили, перебування в середовищі Родини) - запорука душевного і психічного здоров'я людини бо дає сильний стержень внутрішній, існуючий незалежно від подальших виборів релігій, переконань, друзів, освіти, місця проживання і т.і. А з останнім - згодна.. покоління зустрілися. Теперішні воїни і українці зрозуміли українців часів Холодного Яру, часів УПА, часів козаччини, і при тому стали самими собою, тут і зараз.
Reply
Reply
Reply
Але не все можна передбачити.. і є алогічна совість - яка звужує вибір прийнятного і коректує ту саму "відповідальність". А значить і дії.
Reply
а вот відповідальність..може, насправді, не більше ніж у будь-якого письменника, який "позаряється" на щось загально-національне, бо всі літератори передусім добряче понастраждали, щоб розуміти ціну своїм словам, в яких "вкладують душу" роками і десятиліттями. Часу у мене на тривалу літ.діяльність не було, але я намагався з 2005-ого (якщо рахувати початком - ігровий форум) і 2006 (уже помітив форум зоотваринний) реалізуватися у соцсистемах. Тому і жанр "співпадінь" відкрив і "надав на суд публіки"(ніби це комусь нада) саме через такий формат
мда, єдине що мене вразило в 2007 після всіх ужасів - що ніякий я для більшості учасник, як для самого себе якого як можу пристосовую і використовую з тих часів як заповзявся за ідеали у гинучій для себе дійсності (так ніби вмирання всього попереднього світу вже настало,вкінці 2005), а коли несподівано 2011 світ "Підіграв"(що насправді виглядало чи то як план..чи досвід створення глобальних ілюзій на основі просто ( ... )
Reply
А з останнім - згодна.. покоління зустрілися. Теперішні воїни і українці зрозуміли українців часів Холодного Яру, часів УПА, часів козаччини, і при тому стали самими собою, тут і зараз.
Reply
Leave a comment