Буде жити народ що вмирає!

[smijana]

Заховалась весна в буйнім листі,
І судомно лице затуля...
Розірвалось квітуче намисто,
Бо здригнулась від зброї земля.

Відгримів вчора бій запеклий,
Догоріли машин кістяки,
І калинові кетяги крові
Впали в лузі побіля ріки.

До смертельно затихлого ранку
Щебетали гайочки й поля,
Впилось сонце з жалобного дзбанку,
Застогнала від болю земля.

І ще довго зозуля кувала
Над полеглими в тому бою..
Буде жити народ що вмирає
За свободу й країну свою.

(с) smijana