Київ плаче..
Київ плаче..
Вчора до третьої ранку читала всіх і все, схвильована після спроби штурму майдану дамочкою з косою...
а о третій ночі у розчинену кватирку із сплячого подвір'я спального району з майже всіма темними вікнами долинула "пливе кача".. я підійшла до вікна, намагалася зрозуміти - звідки так голосно як для ночі.. звідкись знадвору.. але ні з машини, ні з квартири.. хіба з колонки з чийогось балкону - незрозуміло..
Ніби просто з чорного нічного неба..
Вчора не могла.. прикипівша так і просиділа фактично весь день до радіо, тб, мереж.. лише сьогодні зібралися всією родиною, поїхали на майдан. я везла гарячий суп, каву, чай, вологі серветки і шкарпетки тим хто пережив ці страшні дні і стоїть там далі..
Метро переповнене. Дуже багато людей з квітами. Квіткарка спитала у моїх "ви на майдан?" і надодачу до куплених додала безкоштовно кілька квіток (хай не супер-першої якості, але тим не менш пристойних) - це її данина пам'яті.
Зі сцени молилися за хлопця в лікарні із дуже важким пораненням в живіт... за його одужання.
..а один сьогодні вже помер.(( господи, скільки ще життів... не дай боже комусь особливо спритному, вийшовши з цієї поки ще зависшої на волосині кризи, далі піти до влади по кістках. люди розірвуть на шматки - саме за ці святі віддані життя.
Фотоапарат не брала.. не можу. хоч і розумію що це історія і все таке..
але поки йшла, на ходу дещо знімала на телефон.. бо теж неможливо пройти повз..
Барикади зміцнили небачено..
Кургани квітів неймовірної висоти
На Грушевського
Барикада біля стадіону Лобановського
Нагодувала гарячим своїм гороховим супчиком чоловіків біля останньої барикади на Грушевського.. хлопці жартували: о, бойовий супчик. ) А він у мене з селерою, морквою, петрушечкою - то й самий кращий.. на курочці ще був би добрий, але я на магазинних з антибіотиками вирощених не роблю принципово, а домашньої немає..
Чай з чебрецем, кава.. шкарпетки розібрали охоче, просили устілки.. в мене не було, але поки розливала суп - хтось там підійшов до них із устілками.
доця мисочки купила хороші, з твердого пластику, каже що були наші тонкі і польські товстіші (і дорожчі), купувала за свої наколядовані гроші, каже: польща нам допомагає - я купила польські. а що дорожчі - то мені їм нічого не шкода.
Біля кабміну стоїть наша варта.. самооборона. Ментів нема ніде.. вимерли. В метро аж цілих два хлопчика бачила. Їм якийсь дядько з натовпу строго сказав: хлопці, міліція - з народом!
Людей багато.. ідуть всі тихо, ідуть, ідуть.. по дорозі без машин.. страшній і порожній..
у прилеглих до ВР вуличках - багато спалених вантажівок беркуту і військових.. які молодці, як з голими руками фактично проти військових змогли.. свічки і квіти на машині:
Обгорілий ріг будинку і машина обгоріла.. поряд - купами бруківка, "зброя".. (((( неможливо бачити це все.. господи, ці люди справді герої...
А біля ВР побачила те що дало надію.. стоять просто різні молоді люди, тримають саморобні плакати.. 19 та вечора, ніхто їх особливо не бачить.. а вони продовжують боротися. Щоб ті хто загинув - не загинули за зміну олігархів.
Їх плакати:
Зустріла дружину колишнього народного депутата, який нас постійно на коляду запрошує і щиро спонсорує в мішок, і пригощає.. ) вона історик. Така схвильована.. тим що "той пастор голова парламенту.. та кого завгодно, хоч би того Литвина якого я зі студентських років не терплю.. але не його". Вона особисто знала Богдана Сольчаника, викладача католицького університету.. вона добре знає хто така Тимошенко..
Поки майдан стоїть - він не дасть пройти по кісткам. Не за те вони і всі ми стояли. Боротьба триває.
Тут в Мар'їнському парку загинув Сердюк Ігор і, моживо, ще хтось.. "Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на нього та інших активістів напали тітушки та «беркутівці». Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю впритул в обличчя, - написала вже Вікіпедія.
Заступає на варту свіжа самооборона.. ідуть до кабміну.
Довкола кабміну - варта з усіх боків. На самій дальній точці знайшла трьох дядьків.. всі троє захотіли гарячої страви, один каже - вперед цьому, він на 9 місяців за мене старший. виявилося, що обоє фактично пенсіонери.. вимова західна. класні такі дядьки. )
Останню порцію кави отримав охоронець, що сидів на височезній барикаді із шин на Грушевського і керував натовпом людей "тримайтеся правої сторониии!", ледь дотягнулася нагору - "дякую, пані".
Бачила самооборонівця із трофейною беркутівською дубинкою.
Біля метро "хрещатик" - пригнаний БТР, трофейний же. Молодь фотографується.
..і от саме в цьому місці пройшов чоловік, на шиї в якого сидів маленький хлопчик. ну років 5-6..
- "Слава України!" - дзвінко крикнув він тонким хлопчачим голосочком. (саме українИ.. вустами дитини глаголить правда)
- Героям слава! - обізвалися потужно дядьки в балаклавах і люди які проходили чи стояли поряд.
Хлопчик усміхався щасливо..
- Слава України! - почулося за 10 метрів потому коли вони прйшли
- Героям слава!
...кажуть, 20-21 лютого у київських пологових народилося багато дітей. хтось казав що то перехвилювалися породіллі, а хтось казав що то Небесна сотня повертається..
Світла, Вічна Пам'ять вам, ми перед вами в боргу.. і ми доведемо це все до кінця. обіцяємо.
Вчора до третьої ранку читала всіх і все, схвильована після спроби штурму майдану дамочкою з косою...
а о третій ночі у розчинену кватирку із сплячого подвір'я спального району з майже всіма темними вікнами долинула "пливе кача".. я підійшла до вікна, намагалася зрозуміти - звідки так голосно як для ночі.. звідкись знадвору.. але ні з машини, ні з квартири.. хіба з колонки з чийогось балкону - незрозуміло..
Ніби просто з чорного нічного неба..
Click to viewВчора не могла.. прикипівша так і просиділа фактично весь день до радіо, тб, мереж.. лише сьогодні зібралися всією родиною, поїхали на майдан. я везла гарячий суп, каву, чай, вологі серветки і шкарпетки тим хто пережив ці страшні дні і стоїть там далі..
Метро переповнене. Дуже багато людей з квітами. Квіткарка спитала у моїх "ви на майдан?" і надодачу до куплених додала безкоштовно кілька квіток (хай не супер-першої якості, але тим не менш пристойних) - це її данина пам'яті.
Зі сцени молилися за хлопця в лікарні із дуже важким пораненням в живіт... за його одужання.
..а один сьогодні вже помер.(( господи, скільки ще життів... не дай боже комусь особливо спритному, вийшовши з цієї поки ще зависшої на волосині кризи, далі піти до влади по кістках. люди розірвуть на шматки - саме за ці святі віддані життя.
Фотоапарат не брала.. не можу. хоч і розумію що це історія і все таке..
але поки йшла, на ходу дещо знімала на телефон.. бо теж неможливо пройти повз..
Барикади зміцнили небачено..
Кургани квітів неймовірної висоти
На Грушевського
Барикада біля стадіону Лобановського
Нагодувала гарячим своїм гороховим супчиком чоловіків біля останньої барикади на Грушевського.. хлопці жартували: о, бойовий супчик. ) А він у мене з селерою, морквою, петрушечкою - то й самий кращий.. на курочці ще був би добрий, але я на магазинних з антибіотиками вирощених не роблю принципово, а домашньої немає..
Чай з чебрецем, кава.. шкарпетки розібрали охоче, просили устілки.. в мене не було, але поки розливала суп - хтось там підійшов до них із устілками.
доця мисочки купила хороші, з твердого пластику, каже що були наші тонкі і польські товстіші (і дорожчі), купувала за свої наколядовані гроші, каже: польща нам допомагає - я купила польські. а що дорожчі - то мені їм нічого не шкода.
Біля кабміну стоїть наша варта.. самооборона. Ментів нема ніде.. вимерли. В метро аж цілих два хлопчика бачила. Їм якийсь дядько з натовпу строго сказав: хлопці, міліція - з народом!
Людей багато.. ідуть всі тихо, ідуть, ідуть.. по дорозі без машин.. страшній і порожній..
у прилеглих до ВР вуличках - багато спалених вантажівок беркуту і військових.. які молодці, як з голими руками фактично проти військових змогли.. свічки і квіти на машині:
Обгорілий ріг будинку і машина обгоріла.. поряд - купами бруківка, "зброя".. (((( неможливо бачити це все.. господи, ці люди справді герої...
А біля ВР побачила те що дало надію.. стоять просто різні молоді люди, тримають саморобні плакати.. 19 та вечора, ніхто їх особливо не бачить.. а вони продовжують боротися. Щоб ті хто загинув - не загинули за зміну олігархів.
Їх плакати:
Зустріла дружину колишнього народного депутата, який нас постійно на коляду запрошує і щиро спонсорує в мішок, і пригощає.. ) вона історик. Така схвильована.. тим що "той пастор голова парламенту.. та кого завгодно, хоч би того Литвина якого я зі студентських років не терплю.. але не його". Вона особисто знала Богдана Сольчаника, викладача католицького університету.. вона добре знає хто така Тимошенко..
Поки майдан стоїть - він не дасть пройти по кісткам. Не за те вони і всі ми стояли. Боротьба триває.
Тут в Мар'їнському парку загинув Сердюк Ігор і, моживо, ще хтось.. "Він будував барикаду, носив мішки. Під час цього на нього та інших активістів напали тітушки та «беркутівці». Зразу була сутичка, потім хтось вистрелив Ігорю впритул в обличчя, - написала вже Вікіпедія.
Заступає на варту свіжа самооборона.. ідуть до кабміну.
Довкола кабміну - варта з усіх боків. На самій дальній точці знайшла трьох дядьків.. всі троє захотіли гарячої страви, один каже - вперед цьому, він на 9 місяців за мене старший. виявилося, що обоє фактично пенсіонери.. вимова західна. класні такі дядьки. )
Останню порцію кави отримав охоронець, що сидів на височезній барикаді із шин на Грушевського і керував натовпом людей "тримайтеся правої сторониии!", ледь дотягнулася нагору - "дякую, пані".
Бачила самооборонівця із трофейною беркутівською дубинкою.
Біля метро "хрещатик" - пригнаний БТР, трофейний же. Молодь фотографується.
..і от саме в цьому місці пройшов чоловік, на шиї в якого сидів маленький хлопчик. ну років 5-6..
- "Слава України!" - дзвінко крикнув він тонким хлопчачим голосочком. (саме українИ.. вустами дитини глаголить правда)
- Героям слава! - обізвалися потужно дядьки в балаклавах і люди які проходили чи стояли поряд.
Хлопчик усміхався щасливо..
- Слава України! - почулося за 10 метрів потому коли вони прйшли
- Героям слава!
...кажуть, 20-21 лютого у київських пологових народилося багато дітей. хтось казав що то перехвилювалися породіллі, а хтось казав що то Небесна сотня повертається..
Світла, Вічна Пам'ять вам, ми перед вами в боргу.. і ми доведемо це все до кінця. обіцяємо.