суміш
На цю п'ятницю ми з подружкою запланували вечірні посиденьки. Вона можна сказати кіноманка, знає і любить кіно, так що мені пощастило. Дорога моя кума завжди "пригощає" чимсь новеньким, що вже сама дивилася і знає що мені може сподобатися, бо у мене рідко руки доходять до самостійного вибору.
І от сьогодні після роботи її чоловік (мій кум) повіз доньку в кіно, і вони дивилися якесь жахіттячко згідно своїх смаків, а ми із задоволенням переглянули удвох чудову легку французьку комедію "Прикинься моїм хлопцем". Не можна сказати що шедевр, але посміятися є над чим, і французька атмосфера присутня.
..особлива родзинка в тому, що вік героїні - це наш вік.. ех, от і він - середній вік. А здавалося ще так нескоро. :)
До речі, щодо гомосексуальних начальників.. сьогодні співробітниця розповідала що її подруга працювала чи працює на 5му каналі. Каже що неможливо на це все дивитися і слухати - так там багато таких чоловіків серед працівників телеканалу, які відкрито ммм.. фліртують один з одним. А дивишся кіно - здається що лише у Європі стільки збоченості.. але то таке. до слова.
І от тепер в голові суміш задач, які треба якось сумістити.. по-перше, повноцінне вологе прибирання всієї хати - це святе, і це точно буде, бо минулі вихідні я і так вже сачкувала це питання через похід з подружками на каву і купу інших справ, по-друге все-таки хочеться встигнути на 16ту годину до пам'ятника жертвам голодомору, але одночасно просто муситься бути на Майдані - і в суботу, і в неділю.. а там буде видно.
...і поверх цього всього флер закоханості з кіношного виміру, який бесідує із моїм власним флером на предмет переведення його з відділення реанімації у відділення терапії. а може і на виписку, бо вигляд вже значно здоровший.. :)
"Коли тебе хтось полюбив, то це свідчить не про те що ти маєш якісь переваги перед кимось, але про красу душі того хто тебе полюбив" - я часто повторюю ці слова Василя Голобородька.
Але я би ще сказала, що любов - це внутрішня чаша сердечних сил і багатства кожної людини, із джерелом яке її живить.. якщо вона переповнена - любов може пролитися будь-якої миті, на всіх хто поряд, на когось кого обрано.. бо просто мусить бути відданою комусь, настільки повною є чаша.
Але після величезних витрат та чаша може пересохнути, як пересихають чи замулюються джерела.. і тоді люди можуть навіть хворіти і навіть вмирати (як колись, від сухот) - настільки їм бракує життєвих сил навіть для самого себе, вже не кажучи про любов до когось, на яку вони в такому стані не здатні бо не мають що віддати... Так мені здається, відчувається.
Яке щастя - бути душевно, внутрішньо здоровим, мати життєві сили, і для себе, і ще для когось.. тільки з повною чашею можна закохуватися, любити і жити, не страждаючи від спраги і не маючи залежності від інших джерел.
Любов - то джерело чистої води і життєвих сил всередині кожного з нас. А вже потім вона живить і закоханість, і кохання.
І от сьогодні після роботи її чоловік (мій кум) повіз доньку в кіно, і вони дивилися якесь жахіттячко згідно своїх смаків, а ми із задоволенням переглянули удвох чудову легку французьку комедію "Прикинься моїм хлопцем". Не можна сказати що шедевр, але посміятися є над чим, і французька атмосфера присутня.
..особлива родзинка в тому, що вік героїні - це наш вік.. ех, от і він - середній вік. А здавалося ще так нескоро. :)
До речі, щодо гомосексуальних начальників.. сьогодні співробітниця розповідала що її подруга працювала чи працює на 5му каналі. Каже що неможливо на це все дивитися і слухати - так там багато таких чоловіків серед працівників телеканалу, які відкрито ммм.. фліртують один з одним. А дивишся кіно - здається що лише у Європі стільки збоченості.. але то таке. до слова.
І от тепер в голові суміш задач, які треба якось сумістити.. по-перше, повноцінне вологе прибирання всієї хати - це святе, і це точно буде, бо минулі вихідні я і так вже сачкувала це питання через похід з подружками на каву і купу інших справ, по-друге все-таки хочеться встигнути на 16ту годину до пам'ятника жертвам голодомору, але одночасно просто муситься бути на Майдані - і в суботу, і в неділю.. а там буде видно.
...і поверх цього всього флер закоханості з кіношного виміру, який бесідує із моїм власним флером на предмет переведення його з відділення реанімації у відділення терапії. а може і на виписку, бо вигляд вже значно здоровший.. :)
"Коли тебе хтось полюбив, то це свідчить не про те що ти маєш якісь переваги перед кимось, але про красу душі того хто тебе полюбив" - я часто повторюю ці слова Василя Голобородька.
Але я би ще сказала, що любов - це внутрішня чаша сердечних сил і багатства кожної людини, із джерелом яке її живить.. якщо вона переповнена - любов може пролитися будь-якої миті, на всіх хто поряд, на когось кого обрано.. бо просто мусить бути відданою комусь, настільки повною є чаша.
Але після величезних витрат та чаша може пересохнути, як пересихають чи замулюються джерела.. і тоді люди можуть навіть хворіти і навіть вмирати (як колись, від сухот) - настільки їм бракує життєвих сил навіть для самого себе, вже не кажучи про любов до когось, на яку вони в такому стані не здатні бо не мають що віддати... Так мені здається, відчувається.
Яке щастя - бути душевно, внутрішньо здоровим, мати життєві сили, і для себе, і ще для когось.. тільки з повною чашею можна закохуватися, любити і жити, не страждаючи від спраги і не маючи залежності від інших джерел.
Любов - то джерело чистої води і життєвих сил всередині кожного з нас. А вже потім вона живить і закоханість, і кохання.