Болохівський ювелірний
Якщо є "Київський ювелірний" (мені не подобаються, до речі, їх срібні вироби, немає витонченості і "силуету"), Харківський, Львівський і т.д., і сучасні любительки ювелірних прикрас їх знають,а деколи і впізнають по манері виконання, наприклад, "чорнене срібло" що не кожний завод виробляє.. то мабуть і сотні років тому наші прапрапра..модниці знали чиї ювелірні прикраси носять, звідки вони..
Так як батьків рід походить із Старокостянтинівського району Хмельницької області, і через його село протікає річка Деревичка (яка бере початок саме у Деревичі, одному із центрів Болохівської землі), мене завжди цікавили знахідки часів розквіту Болохівських міст.
Болохівщину історики визначали як автономне утворення 12-13 століття, яке спочатку було складовою частиною Київського князівства, потім формально відносилось до Волинського князівства, а згодом і до Галицько-Волинскої Русі. Сучасні дослідники відносять її до окремого, так би мовити, територіально-політичного угрупування із центром у Болохові (територія близько сучасного Любара Житомирської області), яке очолювали "болохівські князі», як їх називали літописи, які не визнавали влади сусідніх князів, зокрема і Данила Галицького.
Стисліше за Вікіпедію важко написати, тому якщо коротко:
"Вигідне розташування Болохівщини на одній із центральних міжнародних магістралей Середньовіччя сприяло одержанню колосальних торговельних прибутків та мита, вона була частиною загальноєвропейської торговельно-економічної системи. Не випадково її землі відзначені на знаменитій карті торговельних та стратегічних пунктів Європи та Сходу Ідрісі, датованій 1154 р. Болохівці мали розвинуті зв'язки з економічними центрами Візантії, спілкувалися з польськими, чеськими, угорськими королями, вміли домовитися з татарськими ханами. Про такі ділові і дипломатичні якості болохівців неодноразово згадували й літописці." http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F
А тепер про прикраси, знайдені в с.Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області, де було розташоване Болохівське місто з одноіменною назвою.
"Першим «сигналом» про наявність речового скарбу були знахідки двох срібних скроневих кілець півторавиткового типу на глибині 1,18 м від денної поверхні внутрішнього схилу валу. При подальшому розчищенні в тому самому місці, але вже на глибині 1,2 м було виявлено ямку овальної в плані форми (0,3 x 0,6 м), в якій і знаходився речовий скарб. При розчищенні Пвмісту ямки з’ясувалося, що речі скарбу було поміщено в шкіряну торбинку, від якої залишились окремі перетлілі часточки шкіри. З’ясовано також, що частина речей скарбу була, крім того, загорнута в тканину, відбитки якої збереглися на двох срібних кільцях і на дужці одного з колтів. Під час вивчення цих відбитків під мікроскопом з’ясовано, що тканина була полотняного переплетення
..Описані гарнітури ювелірних виробів речового скарбу з Губина належали, очевидно, двом представницям боярської верхівки. Ураховуючи повідомлення літопису про спалення Губина в 1241 р., можна припустити, що саме на той рік припадає приховування (закопування) коштовностей. Відкриті в літньому сезоні 2001 р., вони пролежали в землі під руїнами спаленої кліті рівно 760 років.."
Скроневі прикраси:
Цікаво, як їх носили і на яких головних уборах.. Скіфянки, кажуть, носили приблизно так:
Сережки тоді були важкенькі.. біля 5 грамів. Не можу зрозуміти, правда, як вони застібалися.. мабуть там має ще бути якийсь тоненький гачечок, раз є маленькі отвори..
У мене є сережки виробника "Османські прикраси" - металеві кружки із концентричними чорненими кільцями, які чергуються із полірованими, із 3мкм покриттям срібла, то я їх можу носити максимум пів дня.. таке враження що вуха з ними роблять на обличчі підтяжку - так тягнуть.. :))
"Срібна сережка київського типу, що складається з дротяного кільця, на яке нанизані три ажурні кулясті намистини. Поверхня кулястих намистин орнаментована зерню й сканню, що надають їм вигляду квіток з чотирма пелюстками. Намистини закріплені на кільці за допомогою трьох тонких дротяних спіралей. Діаметр дротяного кільця 2,8 см; товщина дроту 1,2 мм; діаметр кулястих намистин 1,02 см; висота 1 см. Маса сережки 4 г 580 мг"
"Серед ювелірних виробів Болохівської землі переважають колти з геометрично-рослинним орнаментом, а також із зображенням птаха, двох птахів і криноподібного символу і т.і."
Колти із стилізованим зображенням грифона:
Більше про знахідки на Губинському городищі тут:
http://www.iananu.kiev.ua/archaeology/2003-1/vinokur_yakubovsky_zhurko_megey.htm
Так як батьків рід походить із Старокостянтинівського району Хмельницької області, і через його село протікає річка Деревичка (яка бере початок саме у Деревичі, одному із центрів Болохівської землі), мене завжди цікавили знахідки часів розквіту Болохівських міст.
Болохівщину історики визначали як автономне утворення 12-13 століття, яке спочатку було складовою частиною Київського князівства, потім формально відносилось до Волинського князівства, а згодом і до Галицько-Волинскої Русі. Сучасні дослідники відносять її до окремого, так би мовити, територіально-політичного угрупування із центром у Болохові (територія близько сучасного Любара Житомирської області), яке очолювали "болохівські князі», як їх називали літописи, які не визнавали влади сусідніх князів, зокрема і Данила Галицького.
Стисліше за Вікіпедію важко написати, тому якщо коротко:
"Вигідне розташування Болохівщини на одній із центральних міжнародних магістралей Середньовіччя сприяло одержанню колосальних торговельних прибутків та мита, вона була частиною загальноєвропейської торговельно-економічної системи. Не випадково її землі відзначені на знаменитій карті торговельних та стратегічних пунктів Європи та Сходу Ідрісі, датованій 1154 р. Болохівці мали розвинуті зв'язки з економічними центрами Візантії, спілкувалися з польськими, чеськими, угорськими королями, вміли домовитися з татарськими ханами. Про такі ділові і дипломатичні якості болохівців неодноразово згадували й літописці." http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%8F
А тепер про прикраси, знайдені в с.Губин Старокостянтинівського району Хмельницької області, де було розташоване Болохівське місто з одноіменною назвою.
"Першим «сигналом» про наявність речового скарбу були знахідки двох срібних скроневих кілець півторавиткового типу на глибині 1,18 м від денної поверхні внутрішнього схилу валу. При подальшому розчищенні в тому самому місці, але вже на глибині 1,2 м було виявлено ямку овальної в плані форми (0,3 x 0,6 м), в якій і знаходився речовий скарб. При розчищенні Пвмісту ямки з’ясувалося, що речі скарбу було поміщено в шкіряну торбинку, від якої залишились окремі перетлілі часточки шкіри. З’ясовано також, що частина речей скарбу була, крім того, загорнута в тканину, відбитки якої збереглися на двох срібних кільцях і на дужці одного з колтів. Під час вивчення цих відбитків під мікроскопом з’ясовано, що тканина була полотняного переплетення
..Описані гарнітури ювелірних виробів речового скарбу з Губина належали, очевидно, двом представницям боярської верхівки. Ураховуючи повідомлення літопису про спалення Губина в 1241 р., можна припустити, що саме на той рік припадає приховування (закопування) коштовностей. Відкриті в літньому сезоні 2001 р., вони пролежали в землі під руїнами спаленої кліті рівно 760 років.."
Скроневі прикраси:
Цікаво, як їх носили і на яких головних уборах.. Скіфянки, кажуть, носили приблизно так:
Сережки тоді були важкенькі.. біля 5 грамів. Не можу зрозуміти, правда, як вони застібалися.. мабуть там має ще бути якийсь тоненький гачечок, раз є маленькі отвори..
У мене є сережки виробника "Османські прикраси" - металеві кружки із концентричними чорненими кільцями, які чергуються із полірованими, із 3мкм покриттям срібла, то я їх можу носити максимум пів дня.. таке враження що вуха з ними роблять на обличчі підтяжку - так тягнуть.. :))
"Срібна сережка київського типу, що складається з дротяного кільця, на яке нанизані три ажурні кулясті намистини. Поверхня кулястих намистин орнаментована зерню й сканню, що надають їм вигляду квіток з чотирма пелюстками. Намистини закріплені на кільці за допомогою трьох тонких дротяних спіралей. Діаметр дротяного кільця 2,8 см; товщина дроту 1,2 мм; діаметр кулястих намистин 1,02 см; висота 1 см. Маса сережки 4 г 580 мг"
"Серед ювелірних виробів Болохівської землі переважають колти з геометрично-рослинним орнаментом, а також із зображенням птаха, двох птахів і криноподібного символу і т.і."
Колти із стилізованим зображенням грифона:
Більше про знахідки на Губинському городищі тут:
http://www.iananu.kiev.ua/archaeology/2003-1/vinokur_yakubovsky_zhurko_megey.htm