Сьогодні ще одна жж-подружка,
singularia вийшла з віртуальності (і де - біля Українського Дому). Дуже й дуже приємно було. :)
Які все-таки люди виняткові позбиралися у моїй френдстрічці, як приємно що вони є. :) Якби не жж, я б їх може і не знала би.
Від душі наспівалися всі разом, практично всі хто там був.. хоч на якийсь час намагалися, як я кажу, бойовий
(
Read more... )
Reply
Хто представляє Український дім персонально?..
От іуда.
Reply
Reply
Reply
Таки апетити.
Reply
один у полі не воїн, а цап відбувайло... ось таке.
Reply
Я і сама не маю ні сил ні часу бути там часто. :(
..або думають що як буде так буде, поки що закон не підписаний то може і не прийняли і все зависло..
Ну і звичайно, частина людей взагалі "не влізає в ту політику"..
Щодо робочого графіку, то зараз реально підтримувати акцію найбільше - студентам і пенсіонерам. Або в кого відпустка..
тому як вихід запропонувала на фейсбуці:
"Люди, кияни, всі ми на роботі.. але давайте хоча б з 19.00 до 20.00 приходити по черзі і своєю присутністю ТАМ мовчки чи голосно сказати своє "ні" перетворенню нашої мови на мову індіанців у кухонних резерваціях."
Reply
ото тільки побалакали і розійшлися...
сьогодні намагався поговорити з нашими патріотами в церкві... по-перше, людей майже нема, більшість відпочивають на морях чи де там, а ті що були - поохали-поахали і в тінь заховалися, кажуть, спекотно мітінгувати... насправді, просто бояться і - певно, найголовніше - вони й самі не розуміють, ху є ху... в опозиції повний розбрат...
а ще, у мене на роботі попередили - ніяких-ніяких підтримок, якщо замітять, геть з пляжа... мовляв, ми поза політикою... думаю,адмінічтрація не тільки моєї фірми отримала таку установку...
Reply
Reply
..тільки не хто не має ідеї, а чиї ідеї підтримуються дуже малою меншістю (або розпорошені). Бо таки за більшістю - сила.
Reply
Reply
А ще - невпевненість в інструментарії боротьби. Голодування? Ха! Потрібне щось дієвіше. А що?
І робота.
Та ще той пузань одвернув.
Reply
Reply
Reply
про других - ясно: думають, осмислюють, шукають власні шляхи боротьби.
про перших. я бачу, як ці молоді люди ростуть, просто на очах. от вам, наприклад, є "чим прикритися" - ви плекаєте мову в інший спосіб, це теж боротьба, власний внесок. а в них - немає поки жодного прикриття (ну я так образно). і цей протест - це такий їхній інстинкт самозбереження, чи що. там є хлопець, який перейшов на українську лише після прийняття цього законопроекту. працює поваром у ресторані, вночі ночує на сходах під Укрдомом, вранці, забігши додому, іде на роботу. і навіть на роботі, каже, весь час думаю, як воно тут. він нарешті знайшов той чин, до якого може долучитися.
Reply
Reply
Leave a comment