кумарний "віршик" або ше такого-м не виділа

May 25, 2011 15:51

Останні, сподіваюся, шкільні враження. "Хоч би то все скоріше закінчилося" - каже моя школярка.
І те їхнє тестування, і цейтноти та контрольні, і концерти..

Сьогодні у Промінчика і однокласників - концерт для батьків, після якого - батьківські збори.
Заявки на номери у концерті "подавалися" ще місяць тому. Вона захотіла вивчити і заспівати під гітару "Червону руту". Знаючи її наполегливість - не заперечувала (хоча побоювалася чи вона зможе.. тільки-тільки ж навчилася ті пальці становити і перебирати струни)
.
..за цей час вона опанувала 5 акордів, довго, дуже довго вперто тренувалася по двічі на день, намагалася - і все у неї вже виходило, але не так щоб дуже швидко (але і не повільно) - нормально для бардівського виконання (не боєм, а перебором).
Я була впевнена що її знайдуть там місце - коли позавчора прийшла розстроєна вкрай.. вчителька сказала що під такі співи заснути можна, і що це має звучати як от під караоке дівчата співають "Дівчина-дівчина юна весна"- весело і швидко. І що якщо її важко і грати і співати, то хай вона натренується швидше грати а співати буде хтось інший..
"Не підходить - так і скажіть, а комусь грати щоб хтось співав я не буду.." - розстроювалося дитя.
Ми вдома знайшли платівку-листівку 1973 року (батьки мої дарували одне одному такі коли зустрічалися :) ), послухали Івасюка, спробували під мій (жвавий естрадний) акомпонемент щоб вона просто співала - класно виходить. Запропонували вчительці по телефону: чи не можна щоб я була акомпоніатор (як от муз.працівник, наприклад), а Промінчик лише співав - ні, не можна, бо це концерт де тільки діти виступають. 
ОК- погодилися ми давайте вірша якогось, в неї пам"ять добра, вивчить.

На другий ранок я прибігла до школи, схопила вірша і Промінчика (який вже трохи відійшов від травми минулого дня, хоча і шкодував що тепер ця улюблена її пісня у неї асоціюється із тими неприємностями)  і ми пішли в поліклініку до хірурга.
Сидимо у черзі, відкрили того вірша "про весну", якого вчителька знайшла - як я тепер бачу - в інтернеті, нагуглила... і у мене відняло мову.
Я навіть не описуватиму емоцій, читайте самі, виділення мої:

Весняний вірш (Всі слова на літеру «В»)
Віє вітер вже весняний -
В вальсі вертиться весна.
Виграє все водограєм -
Всіх вітає вмить вона.

Віртуозно віти вкрила -
Всюди велич всю вдягла.
Всюди вереск відростила,
Виткі верби всі вбрала.

Вигін вкрила весь вінками,
Він веселку всю вмістив.
Вдалину все вітражами
Відростає вплив весни.

Відпочила вже водойма
Вся відтала вже вона.
Водою виповнена вповні
Велично вдалину втіка.

Все водночас, все відразу -
Вабить велич врешті-враз.
Всюди вигляд відобразить:
Все весна вітає вас
(хай країна знає своїх героїв: www.poetryclub.com.ua/getpoem.php)

..і що робити? навіть якщо вдасться пояснити шановному класному керівнику (вчительці математики) чому я не вважаю цей вірш "підходящим" (і взагалі - віршем) - що далі?.. У виступі всі приймають участь, час відведений на всі номери.. запропонувати взамін мені нІчого, всі вірші про весну які і накопала би у домашній бібліотечці - занадто дорослі, не для такого формату,  та і чи погодиться та класний керівник, як це з нею узгоджувати коли її сподобався (?) цей... я відкидаю думки про навмисність виділення для Промінчика саме такого вірша навмисне.

Щоб не псувати настрій і якось виправити ситуацію, я там же на пеленальних столиках в поліклініці і на колінах дописую-придумую заміни деяким найбільш наркоманським рядкам так щоб виглядало ніби те саме - але хоч не таке бездарне...
Увечері ще раз вичитали, вийшов такий от "причесаний бомж", як ми назвали того божевільного віршика.

Віє вітер вже весняний -
Вальсуватиме весна.
Виграває водограєм,
Всіх вітатиме вона.

Віртуозно віти вкрила -
В велич вбралася-вдяглась,
Вільхи, верби відростила,
Відновляти все взялась.

Вигін вкрила весь вінками,
Він веселку всю вмістив.
Верховіттям, виярками
Вітер вихор відпустив.

Відпочили вже водойми,
Всі відталаи вже вони.
Водою виповнились вповні,
Вирує всюди вплив весни.

Все водночас, все відразу -
Возвеличилося враз.
Виднокола відобразять:
Веснонька вітає вас.

p.s.
- мамо, ну але ти її на зборах скажеш?!..
-.. неввічливо людину пхати носом у її помилки.. нічого я її казати не буду.
- .. але якби у мене не було такої.. золотої платинової мами - як би я опозорилася з тим віршем.. всі би думали що я тільки на таке і здатна..

І вона права. ..але як мені пояснити те, чого людина не розуміє, вочевидь..
Інтернет - класна штука, але інколи шкодуєш що немає літредакторів

вірші, житейське, промінчик

Previous post Next post
Up