Гордо миготять в пресі заголовки про звільнення то 1200, то 20, то ще якоїсь кількості полонених. І миготять явно по піаровим методам - до подібних успіхів відразу прив'язується ім'я - Порошенко, добровольчих організацій, Червоного хреста. А от ціна звільнень, які, по правді, варто було б назвати обміном, сором'язливо замовчуються, поки не почнеш копати матеріал, саме з обміну.
А що саме відбувається - українських військових і добровольців міняють на затриманих на території України людей, які числяться сепаратистами і терористами. Хоча, по суті - наша держава не визнає їх стороною конфлікту, лише фігурантами кримінальних справ.
Рішення поступитися такими позиціями заради свободи українських військових, звичайно, похвальне, але я до сих пір не розумію, чому при фактичному визнанні війни, її юридично досі обзивають операцією проти терористів. З терористами не ведуть переговорів, терористів не міняють, їх садять або розстрілюють, інакше - це хороша пика при поганій грі.