Залишилося трохи менше тижня до невеликої дати. Скоро буде три місяці з початку проведення президентських виборів. Ще задовго до них почалися передвиборні кампанії, з яких найуспішнішою стала така Петра Порошенко.
Як же наш шоколадний друг прийшов до успіху? Ярко прозахідна позиція, екстрено створений імідж ефективного управлінця, перенесений із заводу на країну, і, найголовніше, популістські обіцянки, розраховані на демос.
Найголовніша в економічному плані обіцянка була пов'язана з найвідомішим активом тоді ще кандидата, а нині президента України - концерном «Рошен». Навіть за найбільш негативним оцінками він коштує від мільярда доларів, а якби в країні все було б добре - то і до двох з невеликим. Але найголовніше, що обіцялися ці гроші не в кишеню власника, а в бюджет країни. Визнаю, популізм і нереальність виконання лізли з усіх дірок ідеї, але на ній кандидат виїхав в президенти, і навіть підтвердив своє бажання.
Але на практиці реалізовувати подібні обіцянки виявилося складніше. Ось вже три місяці як «Рошену» «шукають» покупця, який все не знаходиться.
Як було заявлено, не виходить знайти компроміс, але на ділі видно, що ця процедура затягнеться до кінця президентського терміну, який може закінчитися як у попередника - в бігах.
Петро! Продай завод! Дай пенсії і зарплати!