Прийняли чи порушили?
Навколо прийнятих вчора законів про становище східних регіонів і амністії частини учасників руху сепаратистів, відразу ж розпалилася жорстка полеміка.
Першим пунктом тут стоїть питання, чи можна вважати легітимною саму процедуру прийняття законів, проведену не за регламентом звичайного засідання Ради, без екрану і системи підрахунку голосів, простим підрахунком голосів «За».
Другим пунктом йде сам сенс законів. Велика частина депутатів Ради і політично активні мешканці та гості Києва проти того, щоб давати будь-які поблажки і потурання «терористам і сепаратистам». Це так звана «Партія війни».
Що ж у даній ситуації бачу я. Президент і підвладна йому в Раді більшість заздалегідь підстрахувалися. Адже, якщо щось трапиться, закон можна скасувати, вказавши на його нелегітимність. Та й у самому тексті зазначено, що три роки дії це максимальний, а не повний час дії закону.
Каламутять щось воду наші «слуги народу», хочеться сподіватися, все буде краще, ніж учора.
Першим пунктом тут стоїть питання, чи можна вважати легітимною саму процедуру прийняття законів, проведену не за регламентом звичайного засідання Ради, без екрану і системи підрахунку голосів, простим підрахунком голосів «За».
Другим пунктом йде сам сенс законів. Велика частина депутатів Ради і політично активні мешканці та гості Києва проти того, щоб давати будь-які поблажки і потурання «терористам і сепаратистам». Це так звана «Партія війни».
Що ж у даній ситуації бачу я. Президент і підвладна йому в Раді більшість заздалегідь підстрахувалися. Адже, якщо щось трапиться, закон можна скасувати, вказавши на його нелегітимність. Та й у самому тексті зазначено, що три роки дії це максимальний, а не повний час дії закону.
Каламутять щось воду наші «слуги народу», хочеться сподіватися, все буде краще, ніж учора.