По Комарницьких горах
На цих вихідних я побував у горах, які розміщені на заході від села Нижнє Синьовидне. Це Комарницькі гори, які тягнуться в західному напрямку від Н. Синьовидного до таких курортів, як с. Східниця та Трускавець. Особливість цих гір те, що на південних схилах є багато цікавих скель, які розкидані від Синьовидного до Східниці. При цьому найбільша їх густота знаходиться в селі Ямельниця (Сколівський район). Також найбільш відомими скелями є фортеця Тустань, що біля села Урич.
Моєю ціллю були найближчі скелі, які розміщені за кілька кілометрів на захід від мосту (траса Київ-Львів-Чоп) через річку Стрий. Тому в суботу я виїхав зі Львова електричкою Львів-Лавочне, зійшов на станції Н. Синьовидне. Далі пройшовся на південь по автомобільній трасі до мосту через р.Стрий, де перед мостом є поворот на право. Тут прямує дорога до туристичних баз, яка далі розгалужується на дві дороги.
Моєю ціллю були скелі, які знаходяться відразу за туристичними базами. З цих скель добре проглядаються краєвиди на село Верхнє Синьовидне. Але я не повернув на право, а пішов лівою дорогою (та що ближче до р.Стрий). Тому я потрапив на сусідній схил. Мені трохи пощастило, що місцеві мисливці мені розказали про інші скелі. Тому я виліз на цей схил і почав шукати ці скелі. Пройшовши по схилу вверх я по дорозі знайшов багато підпеньків. Я гриби не збирав, тому що не мав тари та не дуже я в грибах розбираюсь. Тільки зробив тільки фото. Сам схил має багато стежок, які то губляться, то знову появляються. Далі схил перетворюється в хребет з кількома вершинами, який тягнеться на північ і сполучується з хребтом Комарницьких гір.
Після першої вершини я знайшов скелі. Очевидно, ці скелі є маловідомими, тому що тут немає надписів «тут був Вася» та ін.. Поблизу скель і на скелях ростуть кущі чорниці. Але в цю пору чорниць вже немає. На жаль, з цих скель не проглядаються краєвиди на навколишні села.
Краєвид
Скелі
Комарницький хребет
Далі по хребту стежки пропадають та пробираюсь по різних чагарниках і знову знаходжу доріжку, якою виходжу на хребет Комарницьких гір. Цей хребет не вкритий лісом, тому звідси проглядаються чудові краєвиди на навколишні гори та деякі села.По Комарницькому хребту прямує ґрунтова дорога, яка сполучає села Нижнє Синьовидне та Орів. По цій дорозі також промаркований 11 туристичний маршрут.
По Комарницькому хребті
По цій дорозі я вернувся назад у Н.Синьовидне. Спочатку ця дорога прямує по безлісному хребту, де я побачив бочку з трубами для добування нафти.
Бочка з нафтою:
Краєвиди
Потім дорога спускається лісом, де перед Н.Синьовидним з правого боку цієї дороги є галявина, з якої проглядається усе село Н.Синьовиднє та долина річки Стрий.
Нижнє Синьовидне і долина річки Стрий
Панорма Н. Синьовидне
Пройшовся я по самому селі до залізничної станції. Так як до прибуття електрички було часу більше 1 години, то ще сходив до річки Стрий подивитись.
Річка Стрий
Моєю ціллю були найближчі скелі, які розміщені за кілька кілометрів на захід від мосту (траса Київ-Львів-Чоп) через річку Стрий. Тому в суботу я виїхав зі Львова електричкою Львів-Лавочне, зійшов на станції Н. Синьовидне. Далі пройшовся на південь по автомобільній трасі до мосту через р.Стрий, де перед мостом є поворот на право. Тут прямує дорога до туристичних баз, яка далі розгалужується на дві дороги.
Моєю ціллю були скелі, які знаходяться відразу за туристичними базами. З цих скель добре проглядаються краєвиди на село Верхнє Синьовидне. Але я не повернув на право, а пішов лівою дорогою (та що ближче до р.Стрий). Тому я потрапив на сусідній схил. Мені трохи пощастило, що місцеві мисливці мені розказали про інші скелі. Тому я виліз на цей схил і почав шукати ці скелі. Пройшовши по схилу вверх я по дорозі знайшов багато підпеньків. Я гриби не збирав, тому що не мав тари та не дуже я в грибах розбираюсь. Тільки зробив тільки фото. Сам схил має багато стежок, які то губляться, то знову появляються. Далі схил перетворюється в хребет з кількома вершинами, який тягнеться на північ і сполучується з хребтом Комарницьких гір.
Після першої вершини я знайшов скелі. Очевидно, ці скелі є маловідомими, тому що тут немає надписів «тут був Вася» та ін.. Поблизу скель і на скелях ростуть кущі чорниці. Але в цю пору чорниць вже немає. На жаль, з цих скель не проглядаються краєвиди на навколишні села.
Краєвид
Скелі
Комарницький хребет
Далі по хребту стежки пропадають та пробираюсь по різних чагарниках і знову знаходжу доріжку, якою виходжу на хребет Комарницьких гір. Цей хребет не вкритий лісом, тому звідси проглядаються чудові краєвиди на навколишні гори та деякі села.По Комарницькому хребту прямує ґрунтова дорога, яка сполучає села Нижнє Синьовидне та Орів. По цій дорозі також промаркований 11 туристичний маршрут.
По Комарницькому хребті
По цій дорозі я вернувся назад у Н.Синьовидне. Спочатку ця дорога прямує по безлісному хребту, де я побачив бочку з трубами для добування нафти.
Бочка з нафтою:
Краєвиди
Потім дорога спускається лісом, де перед Н.Синьовидним з правого боку цієї дороги є галявина, з якої проглядається усе село Н.Синьовиднє та долина річки Стрий.
Нижнє Синьовидне і долина річки Стрий
Панорма Н. Синьовидне
Пройшовся я по самому селі до залізничної станції. Так як до прибуття електрички було часу більше 1 години, то ще сходив до річки Стрий подивитись.
Річка Стрий