Палац в Самчиках.
Довелося мені протягом тривалого часу чути про садибу в Самчиках - мол мега парк, український Версаль , всі діла. В кінці кінців захотілося то все побачити власними очима, взнати, що ж це за диковинка знаходиться зовсім недалеко від Хмельницького.
Весь комплекс справив враження десь як цей лев - ніби і шикарно, і вишукано, і гарно, і сильно, але деякі мілкі деталі недостатнього фінансування псують все враження.
Доля цього палацу складалася більш менш по тому самому шаблону, що і доля всіх інших подібних споруд на нашій території. Володіли маєтком у Самчиках різні пани, не раз переходив з рук в руки, остаточного вигляду, як і парк, так і сама будівля, набули за власності родини Чечелів. Після польського повстання маєток у них був конфіскований, переданий особі лояльній до царського уряду. Після жовтневого перевороту палац тривалий час використовувався для різних корисних цілей, що врятувало його від розбору на будівельні матеріали для якогось корівника. Пережив він і 2-гу світову війну. Згодом тут була заснована науково-дослідна станція сільськогосподарського спрямування, парк використовувався в якості її майданчика.
На сьогодні тут існує музей, ведуться такі-сякі підтримуючі ремонти, що дозволяє надіятися, що трохи він ще простоїть.
Центральний в'їзд в садибу
Так і уявляються шикарно вдіті пани та панянки, які на екіпажах приїжджали на прийоми чи бали...
Недалеко від входу знаходиться чайний домік, здається, так він називається, хоча можу і помилятися
Трохи пошарпаний, але основні форми ще тримає, колись тут знаходилася холодна...ммм, загалом у ньому був холодильник тогочасний, зараз жеж там невелика виставка..
Після заїзду гостей на територію, вони, мабуть, проходили в середину маєтку через цей вхід
попадали в зал з небосхильною стелею
незнаю чи гуляли по маєтку, десь мабуть були і приватні кімнати?
Практично в кожній кімнаті стеля не була просто стелею, побіленою чи пофарбованою, а містила якісь характерні розписи, відповідно до стилю кімнат, або ж мала не саму останню по красі ліпнину, що створює враження, що таки да, ти перебуваєш не в просто будинку багатої людини того часу, а в чомусь саме палацеподібному
Цікаво, як то воно все виглядало при свічках?
Меблі з тих часів класичні, практично не змінилися
звичайно, в цій галузі складно придумати щось аж занадто нове...
Мабуть хтось награвав на фортепіано
Якщо ж хотілося подихати прохолодним повітрям, можна вийти до озера іншим входом
Або ж прогулятися парковими алеями, деякі з яких являють собою живі тунелі
З самого парку, здається, мало що збереглося в тогочасному вигляді, зустрілося ще декілька цікавих рослин
Що я скажу, якщо знаходишся десь недалеко. необхідно заїжджати і дивитися, ібо гарно та колоритно і дві-три години не шкода витратити на огляд маєтку.
Поряд з ним знаходиться ще будівля старого водяного млина, з характерної старої цегли. Але зараз там все забито дошками, двері закрити на 100500 замків і жодного корисного навантаження споруда не несе, хоча ще в доволі непоганому стані. Її б реконструювати та ще і в ній зробити музей, була б додаткова цікавинка.
На цьому, в принципі, все...
Весь комплекс справив враження десь як цей лев - ніби і шикарно, і вишукано, і гарно, і сильно, але деякі мілкі деталі недостатнього фінансування псують все враження.
Доля цього палацу складалася більш менш по тому самому шаблону, що і доля всіх інших подібних споруд на нашій території. Володіли маєтком у Самчиках різні пани, не раз переходив з рук в руки, остаточного вигляду, як і парк, так і сама будівля, набули за власності родини Чечелів. Після польського повстання маєток у них був конфіскований, переданий особі лояльній до царського уряду. Після жовтневого перевороту палац тривалий час використовувався для різних корисних цілей, що врятувало його від розбору на будівельні матеріали для якогось корівника. Пережив він і 2-гу світову війну. Згодом тут була заснована науково-дослідна станція сільськогосподарського спрямування, парк використовувався в якості її майданчика.
На сьогодні тут існує музей, ведуться такі-сякі підтримуючі ремонти, що дозволяє надіятися, що трохи він ще простоїть.
Центральний в'їзд в садибу
Так і уявляються шикарно вдіті пани та панянки, які на екіпажах приїжджали на прийоми чи бали...
Недалеко від входу знаходиться чайний домік, здається, так він називається, хоча можу і помилятися
Трохи пошарпаний, але основні форми ще тримає, колись тут знаходилася холодна...ммм, загалом у ньому був холодильник тогочасний, зараз жеж там невелика виставка..
Після заїзду гостей на територію, вони, мабуть, проходили в середину маєтку через цей вхід
попадали в зал з небосхильною стелею
незнаю чи гуляли по маєтку, десь мабуть були і приватні кімнати?
Практично в кожній кімнаті стеля не була просто стелею, побіленою чи пофарбованою, а містила якісь характерні розписи, відповідно до стилю кімнат, або ж мала не саму останню по красі ліпнину, що створює враження, що таки да, ти перебуваєш не в просто будинку багатої людини того часу, а в чомусь саме палацеподібному
Цікаво, як то воно все виглядало при свічках?
Меблі з тих часів класичні, практично не змінилися
звичайно, в цій галузі складно придумати щось аж занадто нове...
Мабуть хтось награвав на фортепіано
Якщо ж хотілося подихати прохолодним повітрям, можна вийти до озера іншим входом
Або ж прогулятися парковими алеями, деякі з яких являють собою живі тунелі
З самого парку, здається, мало що збереглося в тогочасному вигляді, зустрілося ще декілька цікавих рослин
Що я скажу, якщо знаходишся десь недалеко. необхідно заїжджати і дивитися, ібо гарно та колоритно і дві-три години не шкода витратити на огляд маєтку.
Поряд з ним знаходиться ще будівля старого водяного млина, з характерної старої цегли. Але зараз там все забито дошками, двері закрити на 100500 замків і жодного корисного навантаження споруда не несе, хоча ще в доволі непоганому стані. Її б реконструювати та ще і в ній зробити музей, була б додаткова цікавинка.
На цьому, в принципі, все...