Легендарний Бердичів: вінчання Бальзака, монастир Кармелітів Босих та інтерактивний музей
Originally posted by vladbespalov at Легендарний Бердичів: вінчання Бальзака, монастир Кармелітів Босих та інтерактивний музей
Відвідавши славетну Жмеринку затятий мандрівник неодмінно повинен побувати у неменше легендарному Бердичеві.
Нині це звичайний собі райцентр із 75-тисячним населенням за 40 кілометрів на південь від обласного центру Житомира.
А ще у середині ХІХ століття Бердичів був п’ятим за чисельністю містом на теренах сучасної України! Тут жило більше 50 тисячі осіб, абсолютну більшість (93%) з яких складали євреї. Саме ці факти відобразив ентузіаст на власній поштовій листівці.
1.
Діставатися сюди простіше через залізничний вузол Козятин. Хоча і сама станція Бердичів має значення важливого пункту для залізниці.
2.
Будівля вокзалу подібна на аеропорт 50-х років.
3.
Всередині збереглася атмосфера часів СРСР та вже майже музейні камери схови. При чому у робочому стані!
4.
Прямо перед вокзалом - маршрутка до Житомиру за 24 гривні (квітень, 2017). Автобус дуже подібний до американських тюремних машин.
5.
Фото: s3-media4.fl.yelpcdn.com
Вигода у декомунізації у тому, що нарешті повісили нові таблички з номерами будинків - зручно для мандрівників.
6.
Від вокзалу до центру міста ще кілька зупинок автобусу і тому варто під’їхати ним, якщо час піджимає. Втім варто затриматися аби побачити бердичівський варіант воріт у чернівецький університет. Дорога доволі у доброму стані, до речі.
7.
Славетний Бердичівський пивзавод, де варять одне з найкращих пив України.
8.
Крокуємо далі вулицею Європейською. Біля будівлі мерія гранітна куля, що показує головне місто на Землі.
9.
Поруч - кухоль бердичівського пива.
10.
Костел святою Варвари відомий тим, що тут взяли шлюб відомий французький класик Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка Евеліна Ганська, а у 1858 був охрещений письменник Джозеф Конрад.
11.
На недільну службу прийшло чимало людей. Взагалі після відвідин Житомирщини склалося враження, що тут переважають віряни католицьких церков та Московського Патріархату.
12.
Зустрічаються цікаві будинки, збудовані за часів Російської Імперії.
13-14.
Бальзак, після відвідин міста, писав про його забудову, що «будинки в місті танцюють польку, одні нахилені вправо, інші - вліво, ще інші - наперед».
15-17.
Робота у Польщі. При нинішньому курсі та гострій потребі польського ринку у робочій силі такі оголошення не рідкість. Хоча власних підприємств у Бердичеві теж вистачає.
18.
Вхід у парк Шевченка. Кобзар тут ну зовсім коротун.
19.
Свято-Миколаївський собор 1908 року у стилі бароко. Через ремонт даху церкву мало чим відрізниш від сучасної.
20.
Ukraineson влучно підмітив, що зустрічаються деталі католицьких храмів. Видно це з такого ракурсу.
21-22.
Головною ж родзинкою Бердичева є Монастир Кармелітів Босих, що належить католицькій церкві.
23.
Міцні мури наче у замку. Іван Павло ІІ. У Житомирі також є йому пам’ятник. Не можу пригадати, де на Західній Україні є статуї Папі Римському.
24.
До входу веде бруківка.
25.
Пройти на територія можна без проблем.
26.
Монастир видно з різних точок Бердичіва.
27.
Акуратні таблички. Церкві допомагають поляки.
28.
При монастирі працює музей Джозефа Конрада - англійця, польського походження, що народився в Україні. Як все закручено! Вхід у музей за пожертву. Монахиня провела нам екскурсію, дозволила фотографувати, але просила не викладати знімки. Тому візьму їх з сайту музею.
Експозиція інтерактивна (екран біля кораблика).
Фото: museum.ho.ua
Портал.
Фото: museum.ho.ua
Пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-33 років.
29.
Вид на монастир з території іншої, Троїцької церкви.
30.
Велику частину міста займає приватний сектор. Часто це будинки з червоної цегли покриті сірим шифером.
31.
Віконниця - автентично.
32.
Величезне єврейська кладовище на виїзді з Бердичева у бік Житомиру. Але про нього вже у окремому пості.
33.
Цікавий відеосюжет про Бердичів у рамках проекту "7 чудес України" від ICTV тут >>>
Всі мої подорожі Україною
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Відвідавши славетну Жмеринку затятий мандрівник неодмінно повинен побувати у неменше легендарному Бердичеві.
Нині це звичайний собі райцентр із 75-тисячним населенням за 40 кілометрів на південь від обласного центру Житомира.
А ще у середині ХІХ століття Бердичів був п’ятим за чисельністю містом на теренах сучасної України! Тут жило більше 50 тисячі осіб, абсолютну більшість (93%) з яких складали євреї. Саме ці факти відобразив ентузіаст на власній поштовій листівці.
1.
Діставатися сюди простіше через залізничний вузол Козятин. Хоча і сама станція Бердичів має значення важливого пункту для залізниці.
2.
Будівля вокзалу подібна на аеропорт 50-х років.
3.
Всередині збереглася атмосфера часів СРСР та вже майже музейні камери схови. При чому у робочому стані!
4.
Прямо перед вокзалом - маршрутка до Житомиру за 24 гривні (квітень, 2017). Автобус дуже подібний до американських тюремних машин.
5.
Фото: s3-media4.fl.yelpcdn.com
Вигода у декомунізації у тому, що нарешті повісили нові таблички з номерами будинків - зручно для мандрівників.
6.
Від вокзалу до центру міста ще кілька зупинок автобусу і тому варто під’їхати ним, якщо час піджимає. Втім варто затриматися аби побачити бердичівський варіант воріт у чернівецький університет. Дорога доволі у доброму стані, до речі.
7.
Славетний Бердичівський пивзавод, де варять одне з найкращих пив України.
8.
Крокуємо далі вулицею Європейською. Біля будівлі мерія гранітна куля, що показує головне місто на Землі.
9.
Поруч - кухоль бердичівського пива.
10.
Костел святою Варвари відомий тим, що тут взяли шлюб відомий французький класик Оноре де Бальзак і місцева шляхтянка Евеліна Ганська, а у 1858 був охрещений письменник Джозеф Конрад.
11.
На недільну службу прийшло чимало людей. Взагалі після відвідин Житомирщини склалося враження, що тут переважають віряни католицьких церков та Московського Патріархату.
12.
Зустрічаються цікаві будинки, збудовані за часів Російської Імперії.
13-14.
Бальзак, після відвідин міста, писав про його забудову, що «будинки в місті танцюють польку, одні нахилені вправо, інші - вліво, ще інші - наперед».
15-17.
Робота у Польщі. При нинішньому курсі та гострій потребі польського ринку у робочій силі такі оголошення не рідкість. Хоча власних підприємств у Бердичеві теж вистачає.
18.
Вхід у парк Шевченка. Кобзар тут ну зовсім коротун.
19.
Свято-Миколаївський собор 1908 року у стилі бароко. Через ремонт даху церкву мало чим відрізниш від сучасної.
20.
Ukraineson влучно підмітив, що зустрічаються деталі католицьких храмів. Видно це з такого ракурсу.
21-22.
Головною ж родзинкою Бердичева є Монастир Кармелітів Босих, що належить католицькій церкві.
23.
Міцні мури наче у замку. Іван Павло ІІ. У Житомирі також є йому пам’ятник. Не можу пригадати, де на Західній Україні є статуї Папі Римському.
24.
До входу веде бруківка.
25.
Пройти на територія можна без проблем.
26.
Монастир видно з різних точок Бердичіва.
27.
Акуратні таблички. Церкві допомагають поляки.
28.
При монастирі працює музей Джозефа Конрада - англійця, польського походження, що народився в Україні. Як все закручено! Вхід у музей за пожертву. Монахиня провела нам екскурсію, дозволила фотографувати, але просила не викладати знімки. Тому візьму їх з сайту музею.
Експозиція інтерактивна (екран біля кораблика).
Фото: museum.ho.ua
Портал.
Фото: museum.ho.ua
Пам’ятний знак жертвам голодомору 1932-33 років.
29.
Вид на монастир з території іншої, Троїцької церкви.
30.
Велику частину міста займає приватний сектор. Часто це будинки з червоної цегли покриті сірим шифером.
31.
Віконниця - автентично.
32.
Величезне єврейська кладовище на виїзді з Бердичева у бік Житомиру. Але про нього вже у окремому пості.
33.
Цікавий відеосюжет про Бердичів у рамках проекту "7 чудес України" від ICTV тут >>>
Всі мої подорожі Україною
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації