Копичинці: старовинний дерев’яний храм, пиріжки з горохом та легенда про литовця
Originally posted by vladbespalov at Копичинці: старовинний дерев’яний храм, пиріжки з горохом та легенда про литовця
На туристичній карті Тернопільського краю лишилося кілька незвіданих місцин. Тому черговий наш вибір пав на містечко Копичинці - колишній районний центр. Як згодом виявилося, тут є на що подивитися та відчути провінційну, але в той же час колоритну атмосферу місця.
З обласного центру сюди кілька разів на день ходить дизель - напрямок на Івне-Пусте та Борщів.
1.
Майже дві години у поїзді і нас зустрічає шикарний вокзал.
2.
Проте всередині порожньо. З поїздів зараз на станції зупиняється лише «Раховоз», а колись через Копичинці проходили міжнародні поїзди.
3.
Станція знаходиться на околиці 7-тисячного містечка. До центру ще треба йти хвилин з 20. Дорогу латають - вибори ж скоро.
4.
У віконечку Богородиця
5.
Як і в обласному центрі, у Копичинцях є власний став. На перший погляд він не здався мені чистим - вода була каламутна.
6.
Opel Vivaro- найбільш популярний бусик на Західній Україні. На бусику можна і бараболю перевозити і родичів підкинути у село і з Польщі товар привезти.
7.
Трохи звернувши з дорогу до центру опиняємося біля дерев’яної церкви яка 27 вересня святкувала свою 385-ту річницю! Перше фото моє, а друге - Катіне.
8-9.
А так церква виглядала до реконструкції - не впізнати!
Фото Андрія Бондаренка, andy-travelua
Ландшафтний дизайн зі смаком
10.
А це - типова тернопільська хата 50-х років. Таких багато і в області в у самому місті.
11.
Один місцевий, коли побачив, що ми фотографуємо, підійшов до нас та поцікавився. Після цього чоловік розказав нам які цікавинки варто подивитися у містечку. Крім того, розповів легенду згідно якої на гербі Копичинці з’явився якір, хоч до моря звідси ще йти та йти.
Фото: Вікі
Виявляється, до тамтешніх місць завітав литовський магнат чи хтось такий. В цей час на містечко напали татари (чи турки). Балтієць разом з місцевими захищав землю і загинув. На цю честь мешканці увіковічили його таким чином.
Непомітно ми підібралися до центру. Колишня синагога. На відміну від Сатанова чи Дрогобича її поки не відновлюють.
12.
Ось він, типовий турист або свідок Єгови :-)
13.
Навколо центральної площі містечка збереглася красива архітектура. Правда спаплюжена безвкусними вивісками та пластиковими вікнами. З іншого боку в провінції у людей грошей небагато і тому хто як може так і викручується.
14.
Саме за цим брендом місто впізнають у Тернополі
15.
Розвивають внутрішній туризм. Фірмовий магазин «Рошен» це як у Луганську відвідини Донецьку з обідом у «МакДональдзі». Мої враження про Вінницю тут >>>
16.
Будинок на головній площі
17.
В центрі майдану стоїть здоровенна сіра радянська коробка. Гріх було не відвідати та посмакувати місцеву кухню.
18.
У кафетерії ми купили по пиріжку з горохом за 5 гривень. Відомі нам з кожного радянського фаст-фуду обсмажені у олії. Пиріжки сподобалися.
19-20.
Парковки для велосипедів. На відміну від Тернополя (не бачив жодного ровера на парковці) тут вони використовуються.
21.
Копичинці настільки розкинуті, що мають свої міські автобуси. Розклад розвісили по-європейські, правда, враховуючи місцеві реалії - якомога вище від вандалів.
22.
На одному лише пиріжку смакування копичинецької кухні не скінчилося - наступними став французький хот-дог за 16 гривень. Такий громадний!
23.
Вулиця паралельна до площі - непогані будиночки особливо якщо вважати, що містечко вже навіть не райцентр, але стан…
24.
Місцеве незвичне явище - собака-тролейбус
25.
Тренажерка «Арнольд» - накачай біцуху.
26.
Як і в багатьох районах області у Копичинцях є власна футбольна команда. При чому вона лідера групи, при тому що мажори з райцентру - міста Гусятин, аутсайдери. Цікаво, що містечко відноситься до Гусятинського району, хочу звідси набагато ближче до іншого райцентру - Чорткова.
27.
У Копичинцях є власний театр і навіть музей театрального мистецтва. Бажаючих потрапити настільки багато, що доводиться встановлювати бокові грати.
28.
Перед театром оригінальні заповіді світського життя
29.
Римо-католицький костел Діви Марії
30.
Бла-бла-кар по-копичинецькі
31.
4
Артефакт - знак «таксі»
32.
Назад, пройшовши все містечко, виїхали на об’їзну дорогу (Тернопіль - Чернівці). Застопили машину хвилини за 4. Хлопці були із Заліщиків. Радили відвідати їхні місця також. Молодший з них показував фот гарних краєвидів. Дякуємо вам!
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною
На туристичній карті Тернопільського краю лишилося кілька незвіданих місцин. Тому черговий наш вибір пав на містечко Копичинці - колишній районний центр. Як згодом виявилося, тут є на що подивитися та відчути провінційну, але в той же час колоритну атмосферу місця.
З обласного центру сюди кілька разів на день ходить дизель - напрямок на Івне-Пусте та Борщів.
1.
Майже дві години у поїзді і нас зустрічає шикарний вокзал.
2.
Проте всередині порожньо. З поїздів зараз на станції зупиняється лише «Раховоз», а колись через Копичинці проходили міжнародні поїзди.
3.
Станція знаходиться на околиці 7-тисячного містечка. До центру ще треба йти хвилин з 20. Дорогу латають - вибори ж скоро.
4.
У віконечку Богородиця
5.
Як і в обласному центрі, у Копичинцях є власний став. На перший погляд він не здався мені чистим - вода була каламутна.
6.
Opel Vivaro- найбільш популярний бусик на Західній Україні. На бусику можна і бараболю перевозити і родичів підкинути у село і з Польщі товар привезти.
7.
Трохи звернувши з дорогу до центру опиняємося біля дерев’яної церкви яка 27 вересня святкувала свою 385-ту річницю! Перше фото моє, а друге - Катіне.
8-9.
А так церква виглядала до реконструкції - не впізнати!
Фото Андрія Бондаренка, andy-travelua
Ландшафтний дизайн зі смаком
10.
А це - типова тернопільська хата 50-х років. Таких багато і в області в у самому місті.
11.
Один місцевий, коли побачив, що ми фотографуємо, підійшов до нас та поцікавився. Після цього чоловік розказав нам які цікавинки варто подивитися у містечку. Крім того, розповів легенду згідно якої на гербі Копичинці з’явився якір, хоч до моря звідси ще йти та йти.
Фото: Вікі
Виявляється, до тамтешніх місць завітав литовський магнат чи хтось такий. В цей час на містечко напали татари (чи турки). Балтієць разом з місцевими захищав землю і загинув. На цю честь мешканці увіковічили його таким чином.
Непомітно ми підібралися до центру. Колишня синагога. На відміну від Сатанова чи Дрогобича її поки не відновлюють.
12.
Ось він, типовий турист або свідок Єгови :-)
13.
Навколо центральної площі містечка збереглася красива архітектура. Правда спаплюжена безвкусними вивісками та пластиковими вікнами. З іншого боку в провінції у людей грошей небагато і тому хто як може так і викручується.
14.
Саме за цим брендом місто впізнають у Тернополі
15.
Розвивають внутрішній туризм. Фірмовий магазин «Рошен» це як у Луганську відвідини Донецьку з обідом у «МакДональдзі». Мої враження про Вінницю тут >>>
16.
Будинок на головній площі
17.
В центрі майдану стоїть здоровенна сіра радянська коробка. Гріх було не відвідати та посмакувати місцеву кухню.
18.
У кафетерії ми купили по пиріжку з горохом за 5 гривень. Відомі нам з кожного радянського фаст-фуду обсмажені у олії. Пиріжки сподобалися.
19-20.
Парковки для велосипедів. На відміну від Тернополя (не бачив жодного ровера на парковці) тут вони використовуються.
21.
Копичинці настільки розкинуті, що мають свої міські автобуси. Розклад розвісили по-європейські, правда, враховуючи місцеві реалії - якомога вище від вандалів.
22.
На одному лише пиріжку смакування копичинецької кухні не скінчилося - наступними став французький хот-дог за 16 гривень. Такий громадний!
23.
Вулиця паралельна до площі - непогані будиночки особливо якщо вважати, що містечко вже навіть не райцентр, але стан…
24.
Місцеве незвичне явище - собака-тролейбус
25.
Тренажерка «Арнольд» - накачай біцуху.
26.
Як і в багатьох районах області у Копичинцях є власна футбольна команда. При чому вона лідера групи, при тому що мажори з райцентру - міста Гусятин, аутсайдери. Цікаво, що містечко відноситься до Гусятинського району, хочу звідси набагато ближче до іншого райцентру - Чорткова.
27.
У Копичинцях є власний театр і навіть музей театрального мистецтва. Бажаючих потрапити настільки багато, що доводиться встановлювати бокові грати.
28.
Перед театром оригінальні заповіді світського життя
29.
Римо-католицький костел Діви Марії
30.
Бла-бла-кар по-копичинецькі
31.
4
Артефакт - знак «таксі»
32.
Назад, пройшовши все містечко, виїхали на об’їзну дорогу (Тернопіль - Чернівці). Застопили машину хвилини за 4. Хлопці були із Заліщиків. Радили відвідати їхні місця також. Молодший з них показував фот гарних краєвидів. Дякуємо вам!
Всі мої закордонні подорожі у одній публікації
Всі мої подорожі Україною