заводи, міцні господарники та міфи...
Originally posted by opowiastka at заводи, міцні господарники та міфи...
На днях відвідала музей великого заводу НКМЗ (Краматорськ), який давав значний ресурс Партії Регіонів, та антимайдану, та любить себе називати "кузнею кадрів".
Вміти говорити про машинобудування з дівочим запалом це певний дар, який має голова музею.
а також великі деталі, екскаватори та різна велика техніка.
Завод будували всім союзом. Як цей, так і інші заводи міста, та напевно й всього Донбасу народ приїзджав з усіх-усюд , особливо з Росії (тому землячества ніхто не відміняв).
Чим був цікавий завод НКМЗ днр-івцям - колись виготовляли на оборонку, зокрема ІМР та був секретний оборонний цех, дуже високий для космічної промисловості.
Але як каже директор заводського музею, завод ніколи не виготовляв ракет (суто зброї).
Виготовляли підьомники різного типа та стріли які тримають ракету на космодромі.
Дуже пишаються цим, бо були майже монополістами по всьому союзу. При розвалу союзу Росія забрала це виробнитво собі (не схотіла виробляти це разом), а кадри залишились.
Тепер замість военки ці кадри виробляють обладнання для шахт.
Доречі про кадри. Теж пишаються тим, що достатньо колишніх заводчан піднялись по службових сходах та працювали у міністарствах та інших державних кабінетах. Також з пієтетом говорять про співробітництво НКМЗ з «Південмашем» Кучми (наче як з богами))))
Другий цікавий момент від екскурсовода:
- "На нашому заводі були чотири президенти: Леонід Макарович - вот фото, Леонід Данилович - вот фото, Віктор Андрійович - вот чорно-біле фото, Віктор Федорович...але хто ж знав що так станеться... завод в цьому не винен,..зараз фото зняли...аби не дратувати деяких людей....а потім знов колись повісимо.."
Завод давно вже не квітне. Від розквіту 40 тис. робітників, зараз десь на межі 6 тис. Війна теж вдарила по заводу. Росіяни іноді відмовляються співпрацювати з підприємством так близько від зони бойових дій. А европейцям не потрібні радянські-старі технології. Але народ пишається своїм керівництвом, наше робітників ще 40 тис.
На днях відвідала музей великого заводу НКМЗ (Краматорськ), який давав значний ресурс Партії Регіонів, та антимайдану, та любить себе називати "кузнею кадрів".
Вміти говорити про машинобудування з дівочим запалом це певний дар, який має голова музею.
а також великі деталі, екскаватори та різна велика техніка.
Завод будували всім союзом. Як цей, так і інші заводи міста, та напевно й всього Донбасу народ приїзджав з усіх-усюд , особливо з Росії (тому землячества ніхто не відміняв).
Чим був цікавий завод НКМЗ днр-івцям - колись виготовляли на оборонку, зокрема ІМР та був секретний оборонний цех, дуже високий для космічної промисловості.
Але як каже директор заводського музею, завод ніколи не виготовляв ракет (суто зброї).
Виготовляли підьомники різного типа та стріли які тримають ракету на космодромі.
Дуже пишаються цим, бо були майже монополістами по всьому союзу. При розвалу союзу Росія забрала це виробнитво собі (не схотіла виробляти це разом), а кадри залишились.
Тепер замість военки ці кадри виробляють обладнання для шахт.
Доречі про кадри. Теж пишаються тим, що достатньо колишніх заводчан піднялись по службових сходах та працювали у міністарствах та інших державних кабінетах. Також з пієтетом говорять про співробітництво НКМЗ з «Південмашем» Кучми (наче як з богами))))
Другий цікавий момент від екскурсовода:
- "На нашому заводі були чотири президенти: Леонід Макарович - вот фото, Леонід Данилович - вот фото, Віктор Андрійович - вот чорно-біле фото, Віктор Федорович...але хто ж знав що так станеться... завод в цьому не винен,..зараз фото зняли...аби не дратувати деяких людей....а потім знов колись повісимо.."
Завод давно вже не квітне. Від розквіту 40 тис. робітників, зараз десь на межі 6 тис. Війна теж вдарила по заводу. Росіяни іноді відмовляються співпрацювати з підприємством так близько від зони бойових дій. А европейцям не потрібні радянські-старі технології. Але народ пишається своїм керівництвом, наше робітників ще 40 тис.