(no subject)

[small_beetle]

одного осіннього вечора я вийшла з занять англійської мови
довго не могла перелаштуватися на розмови російською
я розмовляла весь шлях до маршрутки, потім мої друзі пішли
і я розмовляла телефоном, а потім вдома, а потім зателефонувала
сестрі і знову не перемикалася на рідну мову
десь годин п*ять інша мова панувала в моїй голові
якщо чесно - це рекордно довго
а потім я ввімкнула аудіопрогравач і він знову заспівав мені англійською
це був ост з the boat that rocked
"зе ізібітс" та "зе ху"
дасті спрінгфілд та девід боуі все співали і співали мені тією ж англійською
і тільки коментатор в телевізорі розмовляв українською
здається динамо програвало барсі в середині другого тайму
але мене це не дуже турбувало цього вечора
я згадала як вранці думала про зиму
і чого я від неї чекаю
згадувала минулі зими і минулі відчуття
думала що нічого нового певно мені вона не принесе
хоча ще треба її дочекатися
і можливо вона доведе мені що дарма я на неї не сподіваюся
планую майбутнє і рушу до нього
нехай купа незручностей знову й знову виникає на шляху
доле
не намагайся мене збити або розсердити
добре?