(no subject)

Sep 04, 2015 09:24

30-і роковини смерті українця з оголеними нервами, який своєю щирістю, порядністю й незламністю викликав у кадавра СРСР приступи задухи і шлункові корчі.
приведений вірш школярем я знайшов у часописі "Київ" на початку 90-х. не пам‘ятаю, чи це був перший  Стусів вірш, який я прочитав, чи ні, але він врізався в пам‘ять, я чомусь вирішив, що це є опис сутності СРСР.

Цей корабель виготовили з людських тіл.
Геть усе: палуба, трюм, щогли
I навіть машинне відділення.
Морока була з обшивкою -
особливо погано держали воду місця,
де попадалися людські голови.
Коли утворювалася потужна водотеча,
діру затикали кимось з екіпажу,
в той час як решта
шукала щасливої пристані
у відкритому морі.

герої не вмирають, відомі люди, життя, Стус, Україна, враження

Previous post Next post
Up