хроніки запорізького майдану. продовження.

Dec 08, 2013 23:29

доповідаю: як вірний ленінець агент госдепу ходив всю неділю після роботи на майдан під обладміністрацією. перші три дні людей було побільше ніж остання два, але загальний настрій був незмінним. окрім світлих променів діареї, які посилав майдан з Запоріжжя Якунєвічу і Азірову, і побажань страшних анальних покарань бійцям "Беркуту" взагалі і міністру Захарченку зокрема, звучали слушні побажання опозиції не просрати почате. більшість присутніх були щирими і зацікавленими людьми, які прийшли виказати свою громадську позицію. запам"яталася бабуся на милицях яка так натхненно виступала і переживала з Україну, що просто аж мурашки йшли тілом. тема асоціації з Європою піднімалась, але головною була зміна влади і випилювання бандитів. де всім присутнім платили гроші за участь (за повідомленнями фімозників з форуму місцевого сайту zabor.zp.ua за участь платять від 50 до 150 грн.)? я цього прихованого місця не знайшов, знову клятий госдеп на мені зекономив. щодня відвантажували по декілька легковиків одягу і їжі в Київ. злегка напружував вільний мікрофон. хлопчина, який натхненно таврував ницу владу, при чому за словом "ница" я став безпомилково впізнавати його з заплющеними очима, але робив він це досить швидко і оперативно. інколи попадались поети, які відчували свій зоряний час і читали вірші, не скажу що всі були безталанні, але один дідусь так довго читав в четвер свою викривальну поему, що деяка частина майдану розбіглася, ті ж, що лишилися слізно молили припинити. пару разів виходили похмурі і суворі націоналісти які закликали вішати і різати москалів зробити Україну для українців, правда не уточнювали, що робити, наприклад з майже половиною населення міста що такими не є. ближче до кінця неділі все ж зрозуміли, що краще не відлякувати місцевих росіян перевіряючи їхню стрибучість.
в неділю, тобто сьогодні, відбувся знову великий мітинг. пишуть що прийшло 2 тисячі, та 2 неділі тому теж писали про таку кількість, але візуально сьогодні було в рази більше. тому я множу ще десь на 3 щоб було 6 тисяч. фотоапарат я, як завжди, забув, тому порадувати світлинами не можу. новинкою сьогоднішнього майдану була спроба губернатора Пеклушенка виступити. йому цього зробити не дали, хоча, на мою думку, все, що він міг сказати, було б проти нього. на питання чому не дали сказати відповіли, що це була спроба засвітитись перед ЗМІ на майдані, яку вони б подали з відповідними коментарями потерши непотрібне. місцеві ЗМІ, до речі, роблять вигляд, що щодня на майдані збираються любителі свіжого повітря не варті уваги, тобто їхні оператори знімають, але в ефір це не пускають.
потім була піша хода до міськради, люди розтяглися колоною по всьому тротуару на проспекті, на дорозі йшла автоколона з прапорами і постійно сигналила. виглядало це досить захопливо, тим більше якщо врахувати що це Запоріжжя. незаперечною користю цієї ходи було вже те, що місто отримало можливість дізнатись про таку кількість мітингарів, для багатьох це було несподіванкою. перехожі злякано дивились сподіваючись, що бити їх не будуть.
біля міськради знову мітингували, закликаючи мера Сіна вийти і покаятись, але той споглядав за всим в перископ з кабінету і вирішив цим обмежитись. була якась спостерігачка від ОБСЄ, як виявилось її предками були хортицькі меноніти, вона схвильовано виразила гордість колишніми земляками. насамкнець генератор здох, що на мою думку навіть краще, бо гімн співали всі дружно не сподіваючись на допомогу фонограми.

про людей, суспільство, хроніки, добрі люди

Previous post Next post
Up