Книжки українською.
Оригинал взят у danieldefo в Книжки українською.
Книга Антіна Лотоцького "Історія України для дітей" (видавництво: Івано-Франківське обласне Товариство української мови імені Т. Шевченка "Просвіта. Розділ "Тяжкий ХХ вік", Івано-Франківськ, 1991 рік)
Початки української держави
Українців є біля 50 мільйонів і тому ми, по москалях і німцях, належимо до найбільших народів в Європі, а простором українська земля належить до найбільших країв у світі.
Как мило, маленьких украинцев приучают к тому, что русских нормально называть "москалями".
Київ - найстарше і найкраще українське місто. Воно завжди було столицею України.
Отже, більше, ніж тисячу років тому стояв вже Київ, а коли було місто, то мусіла бути й держава, бо місто без держави, а держава без міста не можуть існувати.
Вот так. Раз существовал Киев, значит была уже украинская держава.
За якийсь час пізніше переїжджали з півночі на південь, човнами по Дніпрі, два хоробрі лицарі: Аскольд і Дир. Вони побачили гарне місто над рікою і воно їм дуже сподобалося. Тому ввійшли до нього і сказали киянам: "Ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити перед нападами чужих племен, щоб ви спокійно могли управляти ріллю, торгувати і їздити по Дніпрі, на полудень до Царгороду і на північ до Новгороду. За це ви будете платити нам малу данину, щоб було за що удержувати військо для вашої і нашої оборони та урядників для вдержування ладу в городі і в державі."
Жителі Києва радо згодилися на те, і Аскольд і Дир панували, як перші українські князі.
О таке. Практически поляне призвали Аскольда и Дира на княжение, как словене Рюрика. На самом деле:
В лѣто . ҂s҃ . т҃ . о҃ [6370 (862)] ❙ И изгнаша Варѧгы за море . и не даша имъ дани . и почаша сами в собѣ володѣти . и не бѣ в нихъ правды . и въста родъ на род̑ . и быша оусобицѣ в них̑ . и воєвати сами на сѧ почаша . и ркоша поищемъ сами в собѣ кнѧзѧ . иже бы володѣлъ нами и рѧдилъ . по рѧду по праву . идоша за море к Варѧгом̑ . к Руси . сіце бо звахуть . ты Варѧ̑гы Русь . ӕко се друзии зовутсѧ Свеє . друзии же Оурмани . Аньглѧне . инѣи и Готе . тако и си ркоша . Русь . Чюдь . Словенѣ . Кривичи . и всѧ землѧ наша велика . и ѡбилна . а нарѧда въ Д неи нѣтъ . да поидете кнѧжит̑ и володѣть нами . и изъбрашасѧ . триє брата . с роды своими . и поӕша по собѣ всю Русь . и придоша къ Словѣномъ пѣрвѣє . и срубиша город̑ Ладогу . и сѣде старѣишии в Ладозѣ Рюрикъ . а другии Синєоусъ на Бѣлѣѡзерѣ . а третѣи Труворъ въ Изборьсцѣ . и ѿ тѣхъ Варѧгъ . прозвасѧ Рускаӕ землѧ . по дъвою же лѣту . оумре Синеоусъ . и братъ єго Труворъ . и приӕ Рюрикъ власть всю ѡдинъ . и пришед̑ къ Ильмєрю . и сруби город̑ надъ Волховом̑ . и прозваша и Новъгород̑ . и сѣде ту кнѧжа̑ . и раздаӕ мужемъ своимъ волости . и городы рубити . ѡвому Полътескъ . ѡвому Ростовъ . другому Бѣлоѡзеро. и по тѣмь городомъ суть находницѣ . Варѧзи . пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ . и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи . Ростовѣ Мерѧне . Е Бѣлѣѡзерѣ Весь. Муромѣ Мурома . и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ . и бѧста оу него два мужа не племени єго А. но боӕрина . и та испросистасѧ къ Цс̑рюграду . с родом̑ своимъ . и поидоста по Дънепру . идучи мимо . и оузрѣста на горѣ городокъ. и въспрошаста ркуще . чии се городъ . ѡни же ркоша была сут̑ . три братьӕ . Кии . Щекъ . Хоривъ . иже сдѣлаша годъ Б сии . и изъгыбоша . а мы сѣдимъ въ городѣ В ихъ . и платимы дань Козаром̑ . Аско̑лдъ же и Диръ . ѡстаста в городѣ семъ . и многы Варѧгы съвокуписта . и начаста владѣти Польскою землею . Рюрику же кнѧжѧщю Л в Новѣгородѣ ❙
[ПСРЛ. - Т. 2. Ипатьевская летопись. - СПб., 1908. - Стлб. 1-21.]
Чего не сказали украинским деткам? Что Русская земля прозвалась так от варягов, Руси. Что первыми городами Руси была Ладога (Новгородская область), Белоозеро (Вологодская область) и Изборск (Псковская область). Что еще первыми русскими городами, срубленными Рюриком, были Полоцк, Новгород, Ростов, Муром. А первыми "русскими", т.е. племенами, которые призвали варягов-русь, были словене ильменские, кривичи, чудь, весь, меря и мурома. Киев же в это время не был Русью, а назывался "Польской землей".
Отже, запам'ятайте собі, що ви є українці, нащадки тих українців, які з-перед дванадцяти століть заснували свою державу.
Да, детки, запамятайте, что вы потомки москалей угро-финнов, поскольку основали свою державу тогда словене, чудь, весь, меря, кривичи и мурома при участии варягов.
Не менее дипломатично авторы пишут о воцарении в Киеве Олега:
Трохи більше певного знаємо про князя Олега, який по смерті Аскольда і Дира став у Києві князювати.
Видимо, что бы не травмировать маленьких украинцев. Ведь Олег пришел, убил Аскольда и Дира, и захватил Киев. А кто составлял дружину Олега, русь?
В лѣто . ҂s҃ . т҃ . ч҃ [6390 (882)] ❙ Поиде Ѡлгъ поємъ вои свои многы . Варѧгы Чюдь. Словѣны . Мѣрю . Весь Д . Кривичи . и приӕ городъ Е и посади в нєм̑ мужь свои . ѿтуда поиде внизъ . и пришєдъ взѧ Любечь . и посади мужь свои . и при̑доста къ горамъ Києвьскымъ . и оувидѣ Ѡлгъ . ӕко Ѡсколдъ и Дирд̑ъ Ж кнѧ̑жита . и похорони вои въ лодьӕхъ . а другыӕ назади ѡстави . а самъ З прид̑ . носѧ Игорѧ молод(а) и приступль . под̑ Оугорьскоє . похоронивъ вои свои . и посла къ Асколду . и Диру гл҃ѧ . ӕко гостьє єсмы . идемъ въ Грѣкы ѿ Ѡлга . и ѿ Игорѧ̑ кнѧжича И. да приид(е)та к роду своєму к нам(ъ.) Асколдъ же и Дирд̑ъ прид(о)ста . и выскакаша вси из лодѣи . и реч̑ Ѡлгъ къ Асколодови І. и Дирови . в(ы) неста кнѧзѧ ни роду к(нѧ̑)жѧ . но азъ єсмь роду к(нѧ̑)жа . и вынесоша Игорѧ К . сь сн҃ъ Рюриковъ . и оубиша Асколода І . и Дирд̑а .....
..и сѣде Ѡлегъ . кнѧжа в Кыєвѣ . и реч̑ Ѡлегъ . се буди мт҃(и) городом̑ Рус̑скымъ . и бѣша оу него Словѣни . и В(а)рѧзи . и прочии прозвашасѧ Русью
[ПСРЛ. - Т. 2. Ипатьевская летопись. - СПб., 1908. - Стлб. 1-21.]
Надо же. У "украинского князя" дружина состояла из варяг, чуди, словен, веси, мери да кривичей, которые прозвашасѧ Русью.
Вот так и делают из маленьких украинцев малограмотных дебилов. Спасибо Історія України для дітей на свидомом сайте "Українська вишиванка"
Книга Антіна Лотоцького "Історія України для дітей" (видавництво: Івано-Франківське обласне Товариство української мови імені Т. Шевченка "Просвіта. Розділ "Тяжкий ХХ вік", Івано-Франківськ, 1991 рік)
Початки української держави
Українців є біля 50 мільйонів і тому ми, по москалях і німцях, належимо до найбільших народів в Європі, а простором українська земля належить до найбільших країв у світі.
Как мило, маленьких украинцев приучают к тому, что русских нормально называть "москалями".
Київ - найстарше і найкраще українське місто. Воно завжди було столицею України.
Отже, більше, ніж тисячу років тому стояв вже Київ, а коли було місто, то мусіла бути й держава, бо місто без держави, а держава без міста не можуть існувати.
Вот так. Раз существовал Киев, значит была уже украинская держава.
За якийсь час пізніше переїжджали з півночі на південь, човнами по Дніпрі, два хоробрі лицарі: Аскольд і Дир. Вони побачили гарне місто над рікою і воно їм дуже сподобалося. Тому ввійшли до нього і сказали киянам: "Ми будемо у вас князями. Будемо вас боронити перед нападами чужих племен, щоб ви спокійно могли управляти ріллю, торгувати і їздити по Дніпрі, на полудень до Царгороду і на північ до Новгороду. За це ви будете платити нам малу данину, щоб було за що удержувати військо для вашої і нашої оборони та урядників для вдержування ладу в городі і в державі."
Жителі Києва радо згодилися на те, і Аскольд і Дир панували, як перші українські князі.
О таке. Практически поляне призвали Аскольда и Дира на княжение, как словене Рюрика. На самом деле:
В лѣто . ҂s҃ . т҃ . о҃ [6370 (862)] ❙ И изгнаша Варѧгы за море . и не даша имъ дани . и почаша сами в собѣ володѣти . и не бѣ в нихъ правды . и въста родъ на род̑ . и быша оусобицѣ в них̑ . и воєвати сами на сѧ почаша . и ркоша поищемъ сами в собѣ кнѧзѧ . иже бы володѣлъ нами и рѧдилъ . по рѧду по праву . идоша за море к Варѧгом̑ . к Руси . сіце бо звахуть . ты Варѧ̑гы Русь . ӕко се друзии зовутсѧ Свеє . друзии же Оурмани . Аньглѧне . инѣи и Готе . тако и си ркоша . Русь . Чюдь . Словенѣ . Кривичи . и всѧ землѧ наша велика . и ѡбилна . а нарѧда въ Д неи нѣтъ . да поидете кнѧжит̑ и володѣть нами . и изъбрашасѧ . триє брата . с роды своими . и поӕша по собѣ всю Русь . и придоша къ Словѣномъ пѣрвѣє . и срубиша город̑ Ладогу . и сѣде старѣишии в Ладозѣ Рюрикъ . а другии Синєоусъ на Бѣлѣѡзерѣ . а третѣи Труворъ въ Изборьсцѣ . и ѿ тѣхъ Варѧгъ . прозвасѧ Рускаӕ землѧ . по дъвою же лѣту . оумре Синеоусъ . и братъ єго Труворъ . и приӕ Рюрикъ власть всю ѡдинъ . и пришед̑ къ Ильмєрю . и сруби город̑ надъ Волховом̑ . и прозваша и Новъгород̑ . и сѣде ту кнѧжа̑ . и раздаӕ мужемъ своимъ волости . и городы рубити . ѡвому Полътескъ . ѡвому Ростовъ . другому Бѣлоѡзеро. и по тѣмь городомъ суть находницѣ . Варѧзи . пѣрвии наслѣдници в Новѣгородѣ Словенѣ . и в Пол̑о̑тьскѣ Кривичи . Ростовѣ Мерѧне . Е Бѣлѣѡзерѣ Весь. Муромѣ Мурома . и тѣми всѣми ѡбладаше Рюрикъ . и бѧста оу него два мужа не племени єго А. но боӕрина . и та испросистасѧ къ Цс̑рюграду . с родом̑ своимъ . и поидоста по Дънепру . идучи мимо . и оузрѣста на горѣ городокъ. и въспрошаста ркуще . чии се городъ . ѡни же ркоша была сут̑ . три братьӕ . Кии . Щекъ . Хоривъ . иже сдѣлаша годъ Б сии . и изъгыбоша . а мы сѣдимъ въ городѣ В ихъ . и платимы дань Козаром̑ . Аско̑лдъ же и Диръ . ѡстаста в городѣ семъ . и многы Варѧгы съвокуписта . и начаста владѣти Польскою землею . Рюрику же кнѧжѧщю Л в Новѣгородѣ ❙
[ПСРЛ. - Т. 2. Ипатьевская летопись. - СПб., 1908. - Стлб. 1-21.]
Чего не сказали украинским деткам? Что Русская земля прозвалась так от варягов, Руси. Что первыми городами Руси была Ладога (Новгородская область), Белоозеро (Вологодская область) и Изборск (Псковская область). Что еще первыми русскими городами, срубленными Рюриком, были Полоцк, Новгород, Ростов, Муром. А первыми "русскими", т.е. племенами, которые призвали варягов-русь, были словене ильменские, кривичи, чудь, весь, меря и мурома. Киев же в это время не был Русью, а назывался "Польской землей".
Отже, запам'ятайте собі, що ви є українці, нащадки тих українців, які з-перед дванадцяти століть заснували свою державу.
Да, детки, запамятайте, что вы потомки москалей угро-финнов, поскольку основали свою державу тогда словене, чудь, весь, меря, кривичи и мурома при участии варягов.
Не менее дипломатично авторы пишут о воцарении в Киеве Олега:
Трохи більше певного знаємо про князя Олега, який по смерті Аскольда і Дира став у Києві князювати.
Видимо, что бы не травмировать маленьких украинцев. Ведь Олег пришел, убил Аскольда и Дира, и захватил Киев. А кто составлял дружину Олега, русь?
В лѣто . ҂s҃ . т҃ . ч҃ [6390 (882)] ❙ Поиде Ѡлгъ поємъ вои свои многы . Варѧгы Чюдь. Словѣны . Мѣрю . Весь Д . Кривичи . и приӕ городъ Е и посади в нєм̑ мужь свои . ѿтуда поиде внизъ . и пришєдъ взѧ Любечь . и посади мужь свои . и при̑доста къ горамъ Києвьскымъ . и оувидѣ Ѡлгъ . ӕко Ѡсколдъ и Дирд̑ъ Ж кнѧ̑жита . и похорони вои въ лодьӕхъ . а другыӕ назади ѡстави . а самъ З прид̑ . носѧ Игорѧ молод(а) и приступль . под̑ Оугорьскоє . похоронивъ вои свои . и посла къ Асколду . и Диру гл҃ѧ . ӕко гостьє єсмы . идемъ въ Грѣкы ѿ Ѡлга . и ѿ Игорѧ̑ кнѧжича И. да приид(е)та к роду своєму к нам(ъ.) Асколдъ же и Дирд̑ъ прид(о)ста . и выскакаша вси из лодѣи . и реч̑ Ѡлгъ къ Асколодови І. и Дирови . в(ы) неста кнѧзѧ ни роду к(нѧ̑)жѧ . но азъ єсмь роду к(нѧ̑)жа . и вынесоша Игорѧ К . сь сн҃ъ Рюриковъ . и оубиша Асколода І . и Дирд̑а .....
..и сѣде Ѡлегъ . кнѧжа в Кыєвѣ . и реч̑ Ѡлегъ . се буди мт҃(и) городом̑ Рус̑скымъ . и бѣша оу него Словѣни . и В(а)рѧзи . и прочии прозвашасѧ Русью
[ПСРЛ. - Т. 2. Ипатьевская летопись. - СПб., 1908. - Стлб. 1-21.]
Надо же. У "украинского князя" дружина состояла из варяг, чуди, словен, веси, мери да кривичей, которые прозвашасѧ Русью.
Вот так и делают из маленьких украинцев малограмотных дебилов. Спасибо Історія України для дітей на свидомом сайте "Українська вишиванка"