Балет Барон Мюнхаузен Три Д.
Є таке українське (звичайно франчайзингове) шоу "Танцюють усі" - http://dance.stb.ua/. Суть шоу дуже проста - приходиш на кастинг і танцюєш. Далі вибираються найкращі 100 і їдуть до Ялти, де з них обирають 20 най-найкращих і далі починається дійство під назвою "сьогодні проект покидає ...". Для тих, кому подобаються танці, - саме те, що треба по п'ятницях увечері. Зараз на кону 300 000 грн. Але виграють цей проект явно не всі. Що стається з тими, хто не виграв?
Саме на це питання може дати відповідь так зване 3D шоу, що зараз показують у палаці культури НТУУ "КПІ". Для оцінки розмаху дії зайдіть на http://munchhausen.stb.ua/ і на "Партер", погляньте на кількість квитків, що ще не продані.
Вечір середи порадував відсутністю проблем на дорозі і очікуванням чогось незрозумілого. Після недавнього концерту "Мєльніци" (все ніяк про нього не напишу) очікував довгих черг у гардеробі. Але на диво все було більш-менш безпроблемно. Проте, ми з Анютою передяглися у легкі куртки (залишивши осінній гардероб у машині) і для нас театр так і не почався з вішалки. Дуже здивувало і те, що якісь лавки стояли на проходах в самому ПК. Причина цього нехтування правилами пожежної безпеки знайшлася дуже швидко - для збільшення кількості місць старі крісла винесли з зали, а поставили нові по типу лавок. Можу сказати, що один ряд точно додався. А може то просто незручна лавкова (всі поряд без підлокітників) система і її запровадження просто співпали з виставою. ХЗ.
Описувати танцювальні композиції - справа не найкраща для негуманітарія, що танцями цікавився тільки коли сам ними займався (давно-давно). Тому просто напишу - обов'язково для відвідування тим, хто вечорами дивиться "Танцюють усі" і конкурси бального танцю "Осінній променад. Бердичів. 2010". Тобто без жартів, танцювальна складова дуже приємно. Томільченко (постановник) просто чудово відпрацював. Хоча часом і здається, що сцени з ліжком ставила-таки Тетяна Денисова. Хочу застерегти - це не балет. Тут бувають огріхи (особливо наприкінці, коли всі втомились), але це не змазує загального відчуття - СУПЕР!
Сюжетна лінія частково переплітається з однойменним фільмом, що дуже радує. Але ще більше радують актори. Не можу я їх назвати інакше. Вони не танцюристи. Розмовляють вони, правда, тілом, але месседж дуже добре читається. Пригадується, як виконавиці ролі Баронеси (Ольга Голдіс) казали ще на виступах у першому сезоні "Танцюють усі": "Ви забагато граєте! Ви маєте танцювати, а не грати!"
Тут треба сказати пару слів про виконавців основних ролей (всі фотографії з сайту проекту):
Наталі Кротова, 26 років
Просто чудово виконана роль. Танець на висоті понад п’ять метрів над поверхнею сцени на двох шматках матерії - це щось неземне (і в цирк йти не треба). Робота зі світлом у цій сцені хоча й викликає здивування (чого в не провести її (Наталі) по полотну світлом прожектору), але відразу викликає в уяві ефект від її падіння через те що засліпило. Роль дуже гарно лягла на неї. Так, саме роль лягла на неї, а не вона підходить для цієї ролі, що б там Костянтин Томільченко не казав у своєму інтерв'ю.
Ольга Голдіс, 27 років
Казка! Сцени у ліжку - окраса постановки. Ну і незабутнім був танець-бій з бароном у другій дії.
Артем Гордєєв, 21 рік
Барон такий барон. Барон як барон. То качку підстрелить уже жарену, то видряпається кудись на хмарки (докладніше про хмарки буде). Відіграв стабільно. Одночасно гарний і в сцені "я з тобою більше спати не буду, Баронеса" і в сцені "романтична прогулянка закоханих на хмарку" (та що ж ці хмарки кругом лізуть).
Євген Кот, 22 роки
Гарна міміка, непогані танці. І все, не запам'ятався нічим особливим. Проте це "нічим особливим" якраз і добре, бо весь рівень постановки був дуже високий.
А тепер про те, чого так усі чекали. Ні, не про музику. Музика гарна і чудово передає настрій. Хоча навіщо було у кожній рекламі по радіо додавати в кінці "використовується фонограма" - ХЗ. Так от, про 3D. Воно було. Дійсно було. Задником сцени виступав проекційний екран, на якому повсякчас крутилась картинка. Тобто не декорації сцени будували задній план, а домальована картинка, на фоні якої дія ставала значно динамічна. Ні, окуляри не видавали. Сама картинка і її взаємодія з глядачем була тривимірна. Тобто, якщо сцена повертається на 30 градусів (актори переходять як при повороті сцени), то й картинка повертається разом з ними. Спочатку виглядало все досить незвично і "прикольно", але потім до цього звикаєш і тільки іноді, як у прикладі з "тарганами", що вибігають, дивуєшся наскільки продумано і зрозуміло звідки вони зараз вибіжать і що вони робитимуть. А сцена, коли холодний вітер зганяє (здувалка листя з Епіцентру) листя (папірці, що нападали зверху) і на фоні вітер так само ганяє листя і теж зліва направо (правильний звук), мене просто захопила своєю продуманістю. Художнику просто респект. Хоча пару провалів текстур я таки помітив :-)
Окремо стоїть інтерактивність шоу. Два приклади. Хмарки. Коли барон виповзає на хмаринки і на сцені йде робота димових машин, то у партері також працюють димові машини (агов, балконники, у вас там як було?). Другий - це біготня по глядацькій залі при неосвітленій сцені. Розтормошило, відволікло від танців, посмішило, дало змогу непомітно змінити декорації.
Окреме "дякую" за напівпрозору передню "занавісочку", що давала можливість показати дійсно рельєфний, а не плаский дощ. Дві площини, на яких він йшов, захоплювали усі чуття і зір, і слух, і, навіть, запах дощу прийшов.
Насправді, я не можу знайти серед тих вистав, які отримали частинку мого вільного часу, щось схоже на це дійство. Це був дійсно чудово проведений вечір. Чого і Вам бажаю.
ЗІ Думайте куди сідати (купувати квитки). 23-й ряд партеру, де сиділи ми, цих http://andron-button.livejournal.com/4631.html проблем не мав.
Саме на це питання може дати відповідь так зване 3D шоу, що зараз показують у палаці культури НТУУ "КПІ". Для оцінки розмаху дії зайдіть на http://munchhausen.stb.ua/ і на "Партер", погляньте на кількість квитків, що ще не продані.
Вечір середи порадував відсутністю проблем на дорозі і очікуванням чогось незрозумілого. Після недавнього концерту "Мєльніци" (все ніяк про нього не напишу) очікував довгих черг у гардеробі. Але на диво все було більш-менш безпроблемно. Проте, ми з Анютою передяглися у легкі куртки (залишивши осінній гардероб у машині) і для нас театр так і не почався з вішалки. Дуже здивувало і те, що якісь лавки стояли на проходах в самому ПК. Причина цього нехтування правилами пожежної безпеки знайшлася дуже швидко - для збільшення кількості місць старі крісла винесли з зали, а поставили нові по типу лавок. Можу сказати, що один ряд точно додався. А може то просто незручна лавкова (всі поряд без підлокітників) система і її запровадження просто співпали з виставою. ХЗ.
Описувати танцювальні композиції - справа не найкраща для негуманітарія, що танцями цікавився тільки коли сам ними займався (давно-давно). Тому просто напишу - обов'язково для відвідування тим, хто вечорами дивиться "Танцюють усі" і конкурси бального танцю "Осінній променад. Бердичів. 2010". Тобто без жартів, танцювальна складова дуже приємно. Томільченко (постановник) просто чудово відпрацював. Хоча часом і здається, що сцени з ліжком ставила-таки Тетяна Денисова. Хочу застерегти - це не балет. Тут бувають огріхи (особливо наприкінці, коли всі втомились), але це не змазує загального відчуття - СУПЕР!
Сюжетна лінія частково переплітається з однойменним фільмом, що дуже радує. Але ще більше радують актори. Не можу я їх назвати інакше. Вони не танцюристи. Розмовляють вони, правда, тілом, але месседж дуже добре читається. Пригадується, як виконавиці ролі Баронеси (Ольга Голдіс) казали ще на виступах у першому сезоні "Танцюють усі": "Ви забагато граєте! Ви маєте танцювати, а не грати!"
Тут треба сказати пару слів про виконавців основних ролей (всі фотографії з сайту проекту):
Наталі Кротова, 26 років
Просто чудово виконана роль. Танець на висоті понад п’ять метрів над поверхнею сцени на двох шматках матерії - це щось неземне (і в цирк йти не треба). Робота зі світлом у цій сцені хоча й викликає здивування (чого в не провести її (Наталі) по полотну світлом прожектору), але відразу викликає в уяві ефект від її падіння через те що засліпило. Роль дуже гарно лягла на неї. Так, саме роль лягла на неї, а не вона підходить для цієї ролі, що б там Костянтин Томільченко не казав у своєму інтерв'ю.
Ольга Голдіс, 27 років
Казка! Сцени у ліжку - окраса постановки. Ну і незабутнім був танець-бій з бароном у другій дії.
Артем Гордєєв, 21 рік
Барон такий барон. Барон як барон. То качку підстрелить уже жарену, то видряпається кудись на хмарки (докладніше про хмарки буде). Відіграв стабільно. Одночасно гарний і в сцені "я з тобою більше спати не буду, Баронеса" і в сцені "романтична прогулянка закоханих на хмарку" (та що ж ці хмарки кругом лізуть).
Євген Кот, 22 роки
Гарна міміка, непогані танці. І все, не запам'ятався нічим особливим. Проте це "нічим особливим" якраз і добре, бо весь рівень постановки був дуже високий.
А тепер про те, чого так усі чекали. Ні, не про музику. Музика гарна і чудово передає настрій. Хоча навіщо було у кожній рекламі по радіо додавати в кінці "використовується фонограма" - ХЗ. Так от, про 3D. Воно було. Дійсно було. Задником сцени виступав проекційний екран, на якому повсякчас крутилась картинка. Тобто не декорації сцени будували задній план, а домальована картинка, на фоні якої дія ставала значно динамічна. Ні, окуляри не видавали. Сама картинка і її взаємодія з глядачем була тривимірна. Тобто, якщо сцена повертається на 30 градусів (актори переходять як при повороті сцени), то й картинка повертається разом з ними. Спочатку виглядало все досить незвично і "прикольно", але потім до цього звикаєш і тільки іноді, як у прикладі з "тарганами", що вибігають, дивуєшся наскільки продумано і зрозуміло звідки вони зараз вибіжать і що вони робитимуть. А сцена, коли холодний вітер зганяє (здувалка листя з Епіцентру) листя (папірці, що нападали зверху) і на фоні вітер так само ганяє листя і теж зліва направо (правильний звук), мене просто захопила своєю продуманістю. Художнику просто респект. Хоча пару провалів текстур я таки помітив :-)
Окремо стоїть інтерактивність шоу. Два приклади. Хмарки. Коли барон виповзає на хмаринки і на сцені йде робота димових машин, то у партері також працюють димові машини (агов, балконники, у вас там як було?). Другий - це біготня по глядацькій залі при неосвітленій сцені. Розтормошило, відволікло від танців, посмішило, дало змогу непомітно змінити декорації.
Окреме "дякую" за напівпрозору передню "занавісочку", що давала можливість показати дійсно рельєфний, а не плаский дощ. Дві площини, на яких він йшов, захоплювали усі чуття і зір, і слух, і, навіть, запах дощу прийшов.
Насправді, я не можу знайти серед тих вистав, які отримали частинку мого вільного часу, щось схоже на це дійство. Це був дійсно чудово проведений вечір. Чого і Вам бажаю.
ЗІ Думайте куди сідати (купувати квитки). 23-й ряд партеру, де сиділи ми, цих http://andron-button.livejournal.com/4631.html проблем не мав.