І прийшла весна. І зазеленіли білим кольором дерева по дорозі у столову. У в один день раптово в частину прийшли вони. Ні, не російські фашисти, інші люди. Нормальні.
Почалося все з повідомлення "Військові нашого міста дуже вдячні за матеріальну підтримку, яку надали їм білоцерківці. Проте... їм там хочеться чогось для душі :) А особливо листів та листівок, малюнків та плакатів, які можна знову й знову переглядати/перечитувати, знову й знову надихатися мужністю і, зрештою, як згадку, забрати додому, коли все це закінчиться :) Хлопці тримаються мужньо, тримають носи за вітром і готові боротися до останнього! Дівчатонька, хіба нам важко їх підтримати й усміхнути?! :) До акції долучаються школи й садочки, університети й просто небайдужі білоцерківчанки й білоцерківчата :) Напишіть нашим захисникам декілька приємних рядків, намалюйте з малечею патріотичні малюнки й передавайте нам! ... Із запитаннями дзвоніть: 096-ххх-хх-62, Вікторія."
Правда, я про це узнав значно пізніше. Спочатку було ранкове "пастраєніє", на якому виникла досить дивна компанія. Отака:
Після того, як полк поставили в каре -
- стало навіть чутно про що йшла мова. А мова йшла не про те, що "дівчина одна, а жаль, що одна". Ні. Мова йшла про листи, які таки були намальовані і написані дітьми і не тільки дітьми військовослужбовцям Білої Церкви.
Як це прийнято в країні, офіцерів образили -
- і пофіг. Переживемо, що листи тільки солдатам.
Отак комусь і дістались листи -
, а комусь цукерки -
І тільки Вікторія, наче, нікому не дісталась. Що б там у строю не видумували -
Ну, і трішки самих листів:
А тут почерк гарний -
І пафосне, судячи зі звертання явно від студентки якоїсь:
Якось так почалась п'ятниця. Прикольно, чё.
Деталі акції можна глянути тут:
http://vk.com/club69228525Сама дівчина тут:
http://vk.com/vikakika90 чи тут
http://vikakika.livejournal.com/Дякую, Вікторія. Поржали так точно. Тільки фотографу лапки вирівняйте.