миті
Так класно було вчора втекти в ліс.. зелений, співучий брудний і людський і в якусь мить спіймати себе на тому, що .. не памятаєш що цей тиждень робочий, і завтра ще пятниця. От такі миті солодкого забуття, лісового :)
Погодувати якогось жовтодзьобого гаврика, впіймати щасливе обличчя знайомого Володі, який промчався на велосипеді в навушниках і, звісно нікого не почув і не побачив. А поміж тим, поміж тим, вийти ввечері на вогні великого сихова:))ги-ги, поруч з добрими людиськами і ковтнути вечірню тишу як горня мятного чаю, щоб на якусь мить забутися, солодко.
