Декваліфікація
Мій друг Сергій Неретін довго збирався і ось надрукував у "Дзеркалі тижня" статтю про новітні тенденції на ТБ, де "топіки" масово згортають рештки власного виробництва. Простір для творчості зменшується, як шагренева шкіра. Новини і ті вмирають як жанр.
Де жа вю 2005-го року: журналісти розчинилися, утонули у піар-акціях політиків і ретранслюють лише те, що їм повідомляють. Вони ще здатні постібатись, але геть не вміють піддати повідомлення сумніву. Це не цензура, не самоцензура, а декваліфікація.
Абсурд: "5 канал" влаштовує включення з Кабміну, де журналістка кілька хвилин розказує, як уряд врятує "Артек" від нехазяйчищ з ДУСу. Ні, я дуже люблю "Артек", сама там була. Але хіба це топ-тема для включення в країні, де на кінець січня бракує 5 млрд. грн. для виплати пенсій і де вже позрізали ВСІ надбавки учителям, лікарям, науковцям і т.д. і т.п.? Де керівництво лікарень думає, що краще - відправити половину лікарів у відпустки "за власний рахунок" чи змусити всіх працювати на півставки? Де стоять підприємтсва, де підприємці всіх калібрів уже не зводять кінці з кінцями, де відновився бартер? Не можна врятувати окремо взятий "Артек" за рахунок знекровленого бюджету - це ж так очевидно!
Чому цього не показують, не рахують, не прогнозують ситуацію, не запитують фахівців, не розказують про шляхи виходу з ситуації? Їх /шляхи/ навіть не шукають. І прем"єр та президент на ці теми не говорять. Бо правда б"є по політичних рейтингах. А нам приємніше жити в королівстві кривих дзеркал.