Після
першої спроби я одразу зрозумів що макрокілець для макрозйомки мало! Як мінімум треба ще штатив і тросик...
Штатив у мене був, тросик теж не дорога річ, ну і підвіконня - невичерпне джерело "моделей" :D Тож я приступив до переводу плівки в задоволення.
Не скажу, що в мене вийшло, та процесс зйомки цікавий :D
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
Слідуючим висновком було те, що одного кадру на об'єкт буде замало! Знявши одну й ту саму річ кілька разів матимеш шанс вибрати більш вдалий знімок.
От я і наплодив кадрів з варіаціями:
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
Цю бегонію я вже перезнімав з усіх боків. Тому для різноманіття став клацати такі "колючі" етюди:
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
(тут підсвітив ліхтариком щоб додати виразності)
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
Та результат той самий - ніякий :D Явно не вистачає різкості як об'єктиву так і моему зору.
Наступні знімки були відзняті після майже місячної перерви. Здогадуючись, що вони будуть не зовсім різкими і що чорно-білому макро складно бути яскравим я спробував додати "концептуальності".
Об'єктом став кущ декоративної конюшини (листя в неї "бурякового" кольору). Задумка полягала в тому, щоб на передньому плані зобразити різку квітку, а задній план виділити не тільки розмитістю, а ще й чорно-білим візерунком :) Така собі абстакція чи імрессіонізм :D
Найбільш відповідала задумці така композиція:
Zenit TTL, Индустар 50-2, макрокільця, Ilford Delta 100
Але з фантазією у мене поки що краще, ніж з технікою :)
Фокусуватися при прикритій діафрагмі було складно. Закриваючи діафрагму після фокусування - збивав фокус. На відкритій - значна частина переднього плану виходила за межі різкості. Плюс вітерець з вікна постійно заважав :D
Як результат:
Zenit TTL, Helios 44M, макрокільця, Ilford Delta 100
Ну і уже відчаївшись почав знімати "джунглі" :D
Zenit TTL, Helios 44M, макрокільця, Ilford Delta 100
А поті прийшли коти і я зімпровізував, знявши їх "макропортрети" (див. попередні пости). Вийшло краще всього :D
Висновки:
-знімати макро цікаво
-Зеніт з його темним видошукачем явно не для цього заняття
-потрібен різкий макро-об'єктив! інакше ніякі макрокільця не врятують
-збільшувальне скло перед видошукачем теж не завадить
-подібна кустарна макрозйомка виправдана тільки при наявності супер-концепції :D бо технічно вона програє навіть цифромильницям
PS Були ще пару кадрів зняті моноклем з макрокільцями... Тут окрема історія