Монологи Пані з поліном
Усі ми добре знайомі з телесеріалом "Твін Пікс". Та не всі знають про вступні епізоди, що передували кожній із серій.
Містичні і, деколи, абсурдні монологи одного з персонажів - Пані з поліном - зачепили мене не менше самого серіалу.
От і вирішив ознайомити вас з ними (або нагадати тим, хто забув).
Містика, трансцендентність, трансцендентальність і усілякі вірування типу буддизму чи індіанських релігій звучать відголосками у простецьких розмовах схибленої провінціальної пенсіонерки.
Перекладач з мене такий же як і літератор, тому з оригіналами можна/варто ознайомитись за посиланнями:
http://www.twinpeaks.org/archives/references/log_lady_intro_transcripts
http://twinpeaks-ua.narod.ru/loglad.htm (тут ще й перший сезон перекладений російською)
Або краще подивіться самі епізоди (в мережі є з субтитрами; шукайте "Log lady intro")! Для сприйняття важлива і "фірмова" інтонація персонажа.
Пілот
Ласкаво просимо в Твін Пікс. Мене звуть Маргарет Лантерман. Я живу в Твін Пікс. Мене також знають як Пані з поліном. Є давня історія про це. В Твін Пікс існує багато історій - деякі з них сумні, деякі смішні. Деякі з них є історіями безумства, насилля. Деякі з них звичайні. Тим не менш, всі вони супроводжуються відчуттям таємниці - таємниці життя. Інколи - таємниці смерті. Таємниці лісів. Лісів, що оточують Твін Пікс.
Розпочинаючи розповідь скажу тільки, що є річ, яка всьому виною. І ця річ - "вогонь", хоча не всім дано зрозуміти, що це значить насправді.
Це історія багатьох, але вона починається з однієї людини - і я знала її.
Тією, за якою послідують інші є Лора Палмер. Лора є тією самою.
Епізод 1
Так, я ношу поліно. Вам це здається кумедним? Мені - ні. У всього є свої мотиви. Мотиви є навіть у абсурду. Чи є у нас час вивчати мотиви настільки різноманітної людської поведінки? Я гадаю, що ні. Та дехто все таки знаходить час. Це їх називають детективами, вірно?
Дивіться і побачите чому вчить життя.
Епізод 2
Іноді ідеї, як люди - вистрибують і кажуть "Привіт!". Вони представляють нам себе словами. Чи є вони словами? Ці ідеї розмовляють так дивно.
Все, що ми бачимо в цьому світі основане на чиїхось ідеях. Деякі ідеї є руйнівними, деякі - конструктивними. Деякі ідеї приходять у формі сну. Я можу повторити: деякі ідеї приходять у формі сну.
Епізод 3
Смуток цього світу в тому, що ми не знаємо про багато речей. Так, ми не знаємо про багато чудових речей. Таких речей, як істина. Тому печаль в нашому невігластві настільки реальна.
Сльози реальні. Що це за річ, яку ми називаємо сльозою? Є навіть спеціальні вузькі канали - слізні канали - щоб виробляти сльози коли нам сумно. Того дня, коли прийде печаль ми запитаємо: "Ця печаль, що заставляє мене плакати, ця печаль, що розриває моє серце, чи скінчить вона колись?"
Відповідь, звичайно ж, буде "Так!". Одного дня печаль скінчиться.
Епізод 4
Навіть тих, хто сміється, можна застати без відповіді. Ці створіння тільки представляються нам, та, звісно ж, ми зустрічали їх десь і раніше. Так?
Так, подивіться в дзеркало. Що ви бачите? Це сон, або кошмар? Нас представили один одному проти нашої волі? Чи є вони віддзеркаленням?
Я бачу дим. Я чую запах вогню. Битва розгорається.
Епізод 5
Я граю свою роль на сцені. Я кажу те, що можу сказати, щоб дати правильну відповідь. Але відповідь не може бути дана, поки всі не будуть готові її почути. Саме тому я кажу те, що можу, щоб дати правильну відповідь.
Деколи мій гнів на вогонь є очевидним. Деколи це і не гнів зовсім. Так може здаватись, але чи буде це ключем до розгадки?
Вогонь, про який я говорю не є звичним вогнем.
Епізод 6
Краса в очах того, хто дивиться. Існують ті, хто відкриває не одне око. Як то кажуть, очі - дзеркало душі. Тому ми придивляємось до очей, щоб побачити природу душі.
Деколи, коли ми дивимося в очі... в ті жахливі моменти, коли ми дивимося в очі... очі, що не мають душі - ми пізнаємо пітьму... і тоді замислюємось: "де ж краса?". Її немає, якщо очі бездушні.
Епізод 7
П'яний ходить так, як не зміг би тверезий, і навпаки. Тому злу людину (не важливо наскільки вона розумна) досвідчене око завжди вирізнить.
Я не занадто загадкова? Ні. Не можна давати відповіді в непідходящий момент. Життя, як музика, має ритм. Ця пісня завершиться трьома різкими нотами, ніби смертельним барабанним дробом.
Епізод 8
І знову привіт! Ви можете бачити крізь стіни? А крізь шкіру людини? Рентген бачить крізь твердь, крізь, як їх ще називають, тверді тіла. В житті є речі, які існують, та все ж наші очі не можуть їх бачити. Чи бачили ви щось незвичне, чого інші не можуть бачити? Чому деякі речі приховані від наших очей? Наше життя - загадка?
Я сповнена запитаннями. На деякі свої запитання я отримую відповіді. Серцем я відчуваю які відповіді є вірними. Я сама собі суддя.
Той, ким ви є уві сні - це ви? Різні сторони вас? Чи приходять відповіді уві сні?
І ще одне: я виросла у лісі. Я розумію багато речей завдяки лісу. Дерева зростають разом, стоять поруч і дають нам так багато всього.
Я жую смолу. По корі, наприклад, жовтої сосни деколи стікає смола. Рідку смолу не варто жувати. Тверду, крихку смолу також не треба. Але між цими станами вона ледь вкрита хрусткою кіркою... смачна і запашна... От таку смолу я жую!
Епізод 9
Як нагорі, так і внизу. Людина знаходить себе посередині. Простір навколо людини пропорційний простору всередині.
Зірки, Місяці і планети нагадують нам протони, нейтрони і електрони. Чи є вища істота, яка живе з усіма цими зірками всередині? Чи впливає наше мислення на те, що відбувається поза нами, і що відбувається всередині нас? Гадаю, що так.
Яке місце займає кукурудзяна каша в механізмі Всесвіту? Чим насправді є кукурудзяна каша? Чи є воно символом ще чогось?
Епізод 10
Літери - це символи. Вони складають цеглини, з яких будуються слова, що утворюють мови. Мови допомагають нам спілкуватись. Навіть складним мовам, які використовуються розумними людьми, притаманні непорозуміння.
Іноді ми записуємо щось - літери, слова - з надією, що вони допоможуть нам і тим, до кого ми хочемо щось донести. Літери і слова закликають до порозуміння.
Епізод 11
Непорозуміння деколи призводять до суперечок, а суперечки іноді закінчуються зіткненнями. В суперечках і зіткненнях часто присутній гнів. Гнів є емоцією, яку частіше відносять до негативних. Негативні емоції можуть серйозно нашкодити нашому оточенню і здоров'ю нашого тіла.
Щастя, яке зазвичай відносять до позитивних емоцій, приносить здоров'я нашому тілу і розповсюджує позитивні вібрації в навколишньому середовищу. Іноді ми ведемо себе не кращим чином коли хворіємо. Під "хворобою" я розумію фізичне, емоційне, психічне та/або духовне недомагання.
Епізод 12
Іноді природа обманює нас і ми вважаємо себе не тими, ким ми є насправді. Можливо це ключ до життя в цілому? Чи це роздвоєння особистості? Кожна з особистостей гадає, що інша сама по собі. Нарешті, коли одна з особистостей відволіклась, інша вистрілила їй прямо поміж очей, тим самим покінчивши з собою.
Епізод 13
Іноді ми хочемо сховатись від себе самих. Ми не хочемо бути собою. Дуже складно бути нами. В такі моменти ми звертаємось до алкоголю і наркотиків або ведемо себе так, щоб забути, що ми - це ми.
Це, звісно ж, тільки тимчасове рішення проблеми, яка буде повертатись не раз. І деколи ці тимчасові рішення гірші для нас, ніж початкова проблема.
Так, це дилема. Чи є відповідь? Звичайно ж є! Як сказав, посміхаючись, мудрець: "відповідь в самому запитанні".
Епізод 14
Вірш, прекрасний, як дерево:
Коли вітер віє вночі, гілки рухаються туди-сюди.
Шелест, чаруючий шелест переносить в темний сон.
Сон про страждання і біль,
Біль жертви, біль мучителя.
Замкнуте коло болю, коло страждань.
Горе тим, хто бачив сивого коня.
Епізод 15
Їжа - це цікаво. Для прикладу, чому ми повинні їсти? Чому ми ніколи не вдовольняємося тією кількістю їжі, якої достатньо щоб бути здоровим і добре почуватись? Ми завжди хочемо більше і більше.
Коли ми їмо забагато, баланс порушується і здоров'я разом з ним. Звісно, недоїдання також порушує баланс тільки в іншу сторону і здоров'я знову покидає нас.
Баланс є ключем. Баланс є ключем для багатьох речей. Чи розуміємо ми баланс? Слово "balance" складається з семи літер. Сім важко збалансувати. Але не неможливо якщо ми можемо поділити. Звісно і у ділення є свої "за" і "проти".
Епізод 16
Отже, тепер приходить печаль. Одкровення. Пригніченість після того, як отримана відповідь. Не знати - це було майже весело. Так, тепер ми знаємо. Щонайменше, ми знаємо що бачили спочатку.
Але залишається питання "чому?". І це запитання буде допоки не прийде кінцева відповідь. Тоді знання буде настільки повним, що не буде місця для запитань.
Епізод 17
Розпочинаються ускладнення. Так, ускладнення. Скільки разів ми чули: "це просто". Нічого не просто! Ми живемо у світі, де немає простого. Кожного дня, як тільки ми думаємо, що вже зібрали думки докупи, раптом з'являється новий елемент і знову ускладнює все.
В чому ж секрет? В чому секрет простоти, чистого і простого життя? Чи не підставляють нас наші апетити і бажання? Може віз стоїть попереду коня?
Епізод 18
Чи не схоже життя на шахову гру? Чи впливають наші ходи зараз на успіх в майбутньому? Гадаю, що так. Кожним мазком пензля в теперішньому ми малюємо наше майбутнє.
Живопис. Кольори. Форми. Текстури. Композиція. Ритм. Контраст. Нехай природа веде нас. Природа - великий учитель. Хто ж директор?
Іноді можна і пожартувати. Ну от, наприклад, хтось каже: "Мені було добре в школі!". Просто він був її директором :)
Епізод 19
Собака - друг людини? У мене був пес. Великий пес. Він погриз увесь мій сад, з'їв усі рослини і землю. Пес переїв ґрунту і помер. Його тіло повернулось в землю. Я пам'ятаю цього пса. Пам'ять - це все, що про нього залишилось. Він був чорно-білим.
Епізод 20
Мій чоловік загинув при пожежі. Ніхто не знає, як я сумую. Моя любов покинула мене. Покинув світ мій найближчий друг. Та все ж я відчуваю його поруч. Іноді я майже бачу його. Вночі, коли віє вітер, я думаю як би могло бути. І знову запитую: чому?
Коли я бачу вогонь, в мені прокидається гнів. Це був не дружній вогонь. Це була не лісова пожежа. Це була пожежа в лісі. Це все, що мені дозволено сказати.
Епізод 21
Серце. Фізіологічний орган знайомий усім. Але ще більше - емоційний орган, це також добре відомо. Любов, ніби кров, витікає із серця. Чи пов'язані любов і кров? Чи качає серце кров так само як любов? Чи є любов кров'ю Всесвіту?
Епізод 22
Посмертна маска. Чи є причина робити посмертну маску? Навряд чи в ній є фізична схожість. Після смерті м'язи розслаблені, лице позбавлене живої іскри. Посмертна маска практично вторгається в прекрасні спогади. Та все ж... хто б не хотів отримати зліпок з коханого? Хто б не хотів вдивлятись в нього, поки траурно гуде вантажний потяг.
Епізод 23
Готель. Нічний столик. Ручка шухляди. Ручка шухляди в готельній кімнаті. Що може відбуватись з цією ручкою або в ній? Скільки ручок існує в світі? Тисячі! Може мільйони.
Чим є ручка шухляди? Ця ручка... чому вона постійно виявляється замішаною в житті чи в смерті жінки, яка потрапила в павутину влади. Чи може жертва влади бути якось пов'язана з ручкою шухляди. Як таке можливо?
Епізод 24
Інколи - або, краще сказати, завжди - речі змінюються. Про нас, людей, судять по тому, як ми ставимось до наших ближніх. Як ви ставитесь до ваших ближніх? Вночі, перед тим як заснути, лежачи темряві, як ви ставитесь до себе? Ви пишаєтесь своєю поведінкою? Ви соромитесь своєї поведінки? Якщо ви когось образили, в душі ви завжди знатимете про це. Якщо ви когось образили, не чекайте завтрашнього дня, щоб все виправити. Поки ви чекаєте світ може розпастись на шматки від суму.
Епізод 25
Саме прекрасне, що є в скарбі це те, що він існує. Існує, щоб бути знайденим. Як це чудово - знайти скарб! Де ж той скарб, який будучи знайденим залишає того, хто знайшов вічно щасливим. Гадаю ми всі знаємо, що він існує. Дехто каже, що скарб всередині нас. Всередині усіх і кожного. Дивно. Скарб був би так близько. Тоді чому ж його так важко знайти і так важко досягти?
Епізод 26
Пиріг. Хто вигадав пиріг? Це була велика людина! В Твін Пікс ми надаємо перевагу вишневим і чорничним пирогам. У нас є і інші пироги, і Норма з "Double R" вміє готувати їх краще, ніж будь-хто, кого я знала.
Я надіюсь, що Норма симпатизує мені. Я симпатизую Нормі і поважаю її. Іноді я випльовую смолу їй на стіни і підлогу, а деколи і за перегородку. Іноді я злюсь і роблю речі, якими не пишаюсь. Я люблю пироги, які пече Норма. Люблю пироги з кавою.
Епізод 27
Підказки всюди. Навколо нас. Але той, хто створив головоломку - розумний. Хоч підказки і оточують нас, їх сприймають за щось інше. А це інше - хибне тлумачення підказок - ми і називаємо нашим світом. Нас світ - чарівна димова завіса. Як нам тлумачити щасливу пісню жайворонка, або міцний аромат дикої полуниці?
Епізод 28
(Тримає поліно прямо перед собою, замість звичного положення колихання на руках)
Поліно - шматок дерева. (Повертає зруб поліна до камери). На зрубі поліна (багато з вас це знають) є кільця. Кожне кільце представляє один рік з життя дерева. Як же це довго - виростити дерево.
Я не проти розповісти вам дещо. Багато чого я розповідати не повинна. Просто зазначте - мій камін забитий дошками. (Оглядається через праве плече на камін і камера наближається до нього, де ми бачимо прибиту фанеру). Тут ніколи не буде вогню.
І на полиці над каміном, в цьому глечику, прах мого чоловіка.
(Камера повертається до Пані з поліном) Моє поліно чує те, чого не чую я. Але моє поліно розказує мені про ці звуки, про нові слова. Хоча поліно більше не росте, воно все усвідомлює.
Епізод 29
І ось фінал. Де був один - тепер двоє. Чи завжди було двоє?
Що таке віддзеркалення? Шанс бачити обох? Коли є можливість для рефлексій, завжди є місце для двох і більше. Один буде тільки тоді, коли ми будемо скрізь.
Було приємно поспілкуватись з вами.
PS Хай пробачить мене Лінч за смислові помилки в тексті, а філологи - за стилістичні, граматичні і т.п.
Містичні і, деколи, абсурдні монологи одного з персонажів - Пані з поліном - зачепили мене не менше самого серіалу.
От і вирішив ознайомити вас з ними (або нагадати тим, хто забув).
Містика, трансцендентність, трансцендентальність і усілякі вірування типу буддизму чи індіанських релігій звучать відголосками у простецьких розмовах схибленої провінціальної пенсіонерки.
Перекладач з мене такий же як і літератор, тому з оригіналами можна/варто ознайомитись за посиланнями:
http://www.twinpeaks.org/archives/references/log_lady_intro_transcripts
http://twinpeaks-ua.narod.ru/loglad.htm (тут ще й перший сезон перекладений російською)
Або краще подивіться самі епізоди (в мережі є з субтитрами; шукайте "Log lady intro")! Для сприйняття важлива і "фірмова" інтонація персонажа.
Пілот
Ласкаво просимо в Твін Пікс. Мене звуть Маргарет Лантерман. Я живу в Твін Пікс. Мене також знають як Пані з поліном. Є давня історія про це. В Твін Пікс існує багато історій - деякі з них сумні, деякі смішні. Деякі з них є історіями безумства, насилля. Деякі з них звичайні. Тим не менш, всі вони супроводжуються відчуттям таємниці - таємниці життя. Інколи - таємниці смерті. Таємниці лісів. Лісів, що оточують Твін Пікс.
Розпочинаючи розповідь скажу тільки, що є річ, яка всьому виною. І ця річ - "вогонь", хоча не всім дано зрозуміти, що це значить насправді.
Це історія багатьох, але вона починається з однієї людини - і я знала її.
Тією, за якою послідують інші є Лора Палмер. Лора є тією самою.
Епізод 1
Так, я ношу поліно. Вам це здається кумедним? Мені - ні. У всього є свої мотиви. Мотиви є навіть у абсурду. Чи є у нас час вивчати мотиви настільки різноманітної людської поведінки? Я гадаю, що ні. Та дехто все таки знаходить час. Це їх називають детективами, вірно?
Дивіться і побачите чому вчить життя.
Епізод 2
Іноді ідеї, як люди - вистрибують і кажуть "Привіт!". Вони представляють нам себе словами. Чи є вони словами? Ці ідеї розмовляють так дивно.
Все, що ми бачимо в цьому світі основане на чиїхось ідеях. Деякі ідеї є руйнівними, деякі - конструктивними. Деякі ідеї приходять у формі сну. Я можу повторити: деякі ідеї приходять у формі сну.
Епізод 3
Смуток цього світу в тому, що ми не знаємо про багато речей. Так, ми не знаємо про багато чудових речей. Таких речей, як істина. Тому печаль в нашому невігластві настільки реальна.
Сльози реальні. Що це за річ, яку ми називаємо сльозою? Є навіть спеціальні вузькі канали - слізні канали - щоб виробляти сльози коли нам сумно. Того дня, коли прийде печаль ми запитаємо: "Ця печаль, що заставляє мене плакати, ця печаль, що розриває моє серце, чи скінчить вона колись?"
Відповідь, звичайно ж, буде "Так!". Одного дня печаль скінчиться.
Епізод 4
Навіть тих, хто сміється, можна застати без відповіді. Ці створіння тільки представляються нам, та, звісно ж, ми зустрічали їх десь і раніше. Так?
Так, подивіться в дзеркало. Що ви бачите? Це сон, або кошмар? Нас представили один одному проти нашої волі? Чи є вони віддзеркаленням?
Я бачу дим. Я чую запах вогню. Битва розгорається.
Епізод 5
Я граю свою роль на сцені. Я кажу те, що можу сказати, щоб дати правильну відповідь. Але відповідь не може бути дана, поки всі не будуть готові її почути. Саме тому я кажу те, що можу, щоб дати правильну відповідь.
Деколи мій гнів на вогонь є очевидним. Деколи це і не гнів зовсім. Так може здаватись, але чи буде це ключем до розгадки?
Вогонь, про який я говорю не є звичним вогнем.
Епізод 6
Краса в очах того, хто дивиться. Існують ті, хто відкриває не одне око. Як то кажуть, очі - дзеркало душі. Тому ми придивляємось до очей, щоб побачити природу душі.
Деколи, коли ми дивимося в очі... в ті жахливі моменти, коли ми дивимося в очі... очі, що не мають душі - ми пізнаємо пітьму... і тоді замислюємось: "де ж краса?". Її немає, якщо очі бездушні.
Епізод 7
П'яний ходить так, як не зміг би тверезий, і навпаки. Тому злу людину (не важливо наскільки вона розумна) досвідчене око завжди вирізнить.
Я не занадто загадкова? Ні. Не можна давати відповіді в непідходящий момент. Життя, як музика, має ритм. Ця пісня завершиться трьома різкими нотами, ніби смертельним барабанним дробом.
Епізод 8
І знову привіт! Ви можете бачити крізь стіни? А крізь шкіру людини? Рентген бачить крізь твердь, крізь, як їх ще називають, тверді тіла. В житті є речі, які існують, та все ж наші очі не можуть їх бачити. Чи бачили ви щось незвичне, чого інші не можуть бачити? Чому деякі речі приховані від наших очей? Наше життя - загадка?
Я сповнена запитаннями. На деякі свої запитання я отримую відповіді. Серцем я відчуваю які відповіді є вірними. Я сама собі суддя.
Той, ким ви є уві сні - це ви? Різні сторони вас? Чи приходять відповіді уві сні?
І ще одне: я виросла у лісі. Я розумію багато речей завдяки лісу. Дерева зростають разом, стоять поруч і дають нам так багато всього.
Я жую смолу. По корі, наприклад, жовтої сосни деколи стікає смола. Рідку смолу не варто жувати. Тверду, крихку смолу також не треба. Але між цими станами вона ледь вкрита хрусткою кіркою... смачна і запашна... От таку смолу я жую!
Епізод 9
Як нагорі, так і внизу. Людина знаходить себе посередині. Простір навколо людини пропорційний простору всередині.
Зірки, Місяці і планети нагадують нам протони, нейтрони і електрони. Чи є вища істота, яка живе з усіма цими зірками всередині? Чи впливає наше мислення на те, що відбувається поза нами, і що відбувається всередині нас? Гадаю, що так.
Яке місце займає кукурудзяна каша в механізмі Всесвіту? Чим насправді є кукурудзяна каша? Чи є воно символом ще чогось?
Епізод 10
Літери - це символи. Вони складають цеглини, з яких будуються слова, що утворюють мови. Мови допомагають нам спілкуватись. Навіть складним мовам, які використовуються розумними людьми, притаманні непорозуміння.
Іноді ми записуємо щось - літери, слова - з надією, що вони допоможуть нам і тим, до кого ми хочемо щось донести. Літери і слова закликають до порозуміння.
Епізод 11
Непорозуміння деколи призводять до суперечок, а суперечки іноді закінчуються зіткненнями. В суперечках і зіткненнях часто присутній гнів. Гнів є емоцією, яку частіше відносять до негативних. Негативні емоції можуть серйозно нашкодити нашому оточенню і здоров'ю нашого тіла.
Щастя, яке зазвичай відносять до позитивних емоцій, приносить здоров'я нашому тілу і розповсюджує позитивні вібрації в навколишньому середовищу. Іноді ми ведемо себе не кращим чином коли хворіємо. Під "хворобою" я розумію фізичне, емоційне, психічне та/або духовне недомагання.
Епізод 12
Іноді природа обманює нас і ми вважаємо себе не тими, ким ми є насправді. Можливо це ключ до життя в цілому? Чи це роздвоєння особистості? Кожна з особистостей гадає, що інша сама по собі. Нарешті, коли одна з особистостей відволіклась, інша вистрілила їй прямо поміж очей, тим самим покінчивши з собою.
Епізод 13
Іноді ми хочемо сховатись від себе самих. Ми не хочемо бути собою. Дуже складно бути нами. В такі моменти ми звертаємось до алкоголю і наркотиків або ведемо себе так, щоб забути, що ми - це ми.
Це, звісно ж, тільки тимчасове рішення проблеми, яка буде повертатись не раз. І деколи ці тимчасові рішення гірші для нас, ніж початкова проблема.
Так, це дилема. Чи є відповідь? Звичайно ж є! Як сказав, посміхаючись, мудрець: "відповідь в самому запитанні".
Епізод 14
Вірш, прекрасний, як дерево:
Коли вітер віє вночі, гілки рухаються туди-сюди.
Шелест, чаруючий шелест переносить в темний сон.
Сон про страждання і біль,
Біль жертви, біль мучителя.
Замкнуте коло болю, коло страждань.
Горе тим, хто бачив сивого коня.
Епізод 15
Їжа - це цікаво. Для прикладу, чому ми повинні їсти? Чому ми ніколи не вдовольняємося тією кількістю їжі, якої достатньо щоб бути здоровим і добре почуватись? Ми завжди хочемо більше і більше.
Коли ми їмо забагато, баланс порушується і здоров'я разом з ним. Звісно, недоїдання також порушує баланс тільки в іншу сторону і здоров'я знову покидає нас.
Баланс є ключем. Баланс є ключем для багатьох речей. Чи розуміємо ми баланс? Слово "balance" складається з семи літер. Сім важко збалансувати. Але не неможливо якщо ми можемо поділити. Звісно і у ділення є свої "за" і "проти".
Епізод 16
Отже, тепер приходить печаль. Одкровення. Пригніченість після того, як отримана відповідь. Не знати - це було майже весело. Так, тепер ми знаємо. Щонайменше, ми знаємо що бачили спочатку.
Але залишається питання "чому?". І це запитання буде допоки не прийде кінцева відповідь. Тоді знання буде настільки повним, що не буде місця для запитань.
Епізод 17
Розпочинаються ускладнення. Так, ускладнення. Скільки разів ми чули: "це просто". Нічого не просто! Ми живемо у світі, де немає простого. Кожного дня, як тільки ми думаємо, що вже зібрали думки докупи, раптом з'являється новий елемент і знову ускладнює все.
В чому ж секрет? В чому секрет простоти, чистого і простого життя? Чи не підставляють нас наші апетити і бажання? Може віз стоїть попереду коня?
Епізод 18
Чи не схоже життя на шахову гру? Чи впливають наші ходи зараз на успіх в майбутньому? Гадаю, що так. Кожним мазком пензля в теперішньому ми малюємо наше майбутнє.
Живопис. Кольори. Форми. Текстури. Композиція. Ритм. Контраст. Нехай природа веде нас. Природа - великий учитель. Хто ж директор?
Іноді можна і пожартувати. Ну от, наприклад, хтось каже: "Мені було добре в школі!". Просто він був її директором :)
Епізод 19
Собака - друг людини? У мене був пес. Великий пес. Він погриз увесь мій сад, з'їв усі рослини і землю. Пес переїв ґрунту і помер. Його тіло повернулось в землю. Я пам'ятаю цього пса. Пам'ять - це все, що про нього залишилось. Він був чорно-білим.
Епізод 20
Мій чоловік загинув при пожежі. Ніхто не знає, як я сумую. Моя любов покинула мене. Покинув світ мій найближчий друг. Та все ж я відчуваю його поруч. Іноді я майже бачу його. Вночі, коли віє вітер, я думаю як би могло бути. І знову запитую: чому?
Коли я бачу вогонь, в мені прокидається гнів. Це був не дружній вогонь. Це була не лісова пожежа. Це була пожежа в лісі. Це все, що мені дозволено сказати.
Епізод 21
Серце. Фізіологічний орган знайомий усім. Але ще більше - емоційний орган, це також добре відомо. Любов, ніби кров, витікає із серця. Чи пов'язані любов і кров? Чи качає серце кров так само як любов? Чи є любов кров'ю Всесвіту?
Епізод 22
Посмертна маска. Чи є причина робити посмертну маску? Навряд чи в ній є фізична схожість. Після смерті м'язи розслаблені, лице позбавлене живої іскри. Посмертна маска практично вторгається в прекрасні спогади. Та все ж... хто б не хотів отримати зліпок з коханого? Хто б не хотів вдивлятись в нього, поки траурно гуде вантажний потяг.
Епізод 23
Готель. Нічний столик. Ручка шухляди. Ручка шухляди в готельній кімнаті. Що може відбуватись з цією ручкою або в ній? Скільки ручок існує в світі? Тисячі! Може мільйони.
Чим є ручка шухляди? Ця ручка... чому вона постійно виявляється замішаною в житті чи в смерті жінки, яка потрапила в павутину влади. Чи може жертва влади бути якось пов'язана з ручкою шухляди. Як таке можливо?
Епізод 24
Інколи - або, краще сказати, завжди - речі змінюються. Про нас, людей, судять по тому, як ми ставимось до наших ближніх. Як ви ставитесь до ваших ближніх? Вночі, перед тим як заснути, лежачи темряві, як ви ставитесь до себе? Ви пишаєтесь своєю поведінкою? Ви соромитесь своєї поведінки? Якщо ви когось образили, в душі ви завжди знатимете про це. Якщо ви когось образили, не чекайте завтрашнього дня, щоб все виправити. Поки ви чекаєте світ може розпастись на шматки від суму.
Епізод 25
Саме прекрасне, що є в скарбі це те, що він існує. Існує, щоб бути знайденим. Як це чудово - знайти скарб! Де ж той скарб, який будучи знайденим залишає того, хто знайшов вічно щасливим. Гадаю ми всі знаємо, що він існує. Дехто каже, що скарб всередині нас. Всередині усіх і кожного. Дивно. Скарб був би так близько. Тоді чому ж його так важко знайти і так важко досягти?
Епізод 26
Пиріг. Хто вигадав пиріг? Це була велика людина! В Твін Пікс ми надаємо перевагу вишневим і чорничним пирогам. У нас є і інші пироги, і Норма з "Double R" вміє готувати їх краще, ніж будь-хто, кого я знала.
Я надіюсь, що Норма симпатизує мені. Я симпатизую Нормі і поважаю її. Іноді я випльовую смолу їй на стіни і підлогу, а деколи і за перегородку. Іноді я злюсь і роблю речі, якими не пишаюсь. Я люблю пироги, які пече Норма. Люблю пироги з кавою.
Епізод 27
Підказки всюди. Навколо нас. Але той, хто створив головоломку - розумний. Хоч підказки і оточують нас, їх сприймають за щось інше. А це інше - хибне тлумачення підказок - ми і називаємо нашим світом. Нас світ - чарівна димова завіса. Як нам тлумачити щасливу пісню жайворонка, або міцний аромат дикої полуниці?
Епізод 28
(Тримає поліно прямо перед собою, замість звичного положення колихання на руках)
Поліно - шматок дерева. (Повертає зруб поліна до камери). На зрубі поліна (багато з вас це знають) є кільця. Кожне кільце представляє один рік з життя дерева. Як же це довго - виростити дерево.
Я не проти розповісти вам дещо. Багато чого я розповідати не повинна. Просто зазначте - мій камін забитий дошками. (Оглядається через праве плече на камін і камера наближається до нього, де ми бачимо прибиту фанеру). Тут ніколи не буде вогню.
І на полиці над каміном, в цьому глечику, прах мого чоловіка.
(Камера повертається до Пані з поліном) Моє поліно чує те, чого не чую я. Але моє поліно розказує мені про ці звуки, про нові слова. Хоча поліно більше не росте, воно все усвідомлює.
Епізод 29
І ось фінал. Де був один - тепер двоє. Чи завжди було двоє?
Що таке віддзеркалення? Шанс бачити обох? Коли є можливість для рефлексій, завжди є місце для двох і більше. Один буде тільки тоді, коли ми будемо скрізь.
Було приємно поспілкуватись з вами.
PS Хай пробачить мене Лінч за смислові помилки в тексті, а філологи - за стилістичні, граматичні і т.п.