Видибай, Боже

[singularia]

Монастирські вулики запорошені снігом. І не віриться, що там зараз бджоли сплять. А на подвір’ї метушаться люди зі свяченою водою - у кожній руці по балону. Усі вірять, геть усі.
Стаєш у чергу й собі. Теж собі віриш.
Але тут головне навіть не про віриш. Хочеться води. Дзвінкої й чистої водохресної води. З-під криги.