Краса і сила

[singularia]

Учора в каплиці на Майдані ввечері служили літургію. Христос прийшов і віддав своє Тіло і Кров. Під вибухи з Грушевського й пісні зі сцени Майдану.
Я так і не зрозуміла про ті пісні під час вибухів. Розумію, що людей на Майдані потрібно було тримати, але ж якби ми чули одне одного, то пісень би не співалося.
А що на кухні вразило на всьому цьому тлі - вимоги до краси. Час од часу забігають хлопці з пораненнями, розповідають про вогонь, гумові кулі й газ, медики надають їм допомогу (до речі, це мені здалося, чи там справді був Корчинський? обличчя й вуса ніби ті, але з довгим волоссям) - а посеред усього цього збурення - кілька жінок і Мар’ян (зараз, до речі, дуже мало працівників на кухні) методично мастять бутерброди й складають у ящики, ящики односять - і наповнюються нові. Так-от, серед усього цього - вимоги до краси. Одного мого бутерброда забракували, бо коли мастила густий мед, хліб розірвався, і це некрасиво, таке не можна нести людям. Інша дівчина поклала на бутерброд обрізок ковбаси (ковбасу й сир ріже машина, й бувають обрізки), мовляв, усе одно ж з’їсться - ан ні, таке їжте самі:)
І да - лимони. Після заклику про лимони їх почали нести стільки, що, казали, весь третій поверх, де медслужба, завалений осяйним фруктом.