Із життя зайців

Nov 18, 2013 14:28

Підійшла до мене жіночка на фастівському вокзалі.
- Ви на Київ? А можете мені передать білєта? - сказала, таємничо стишивши голос і відтягнувши мене в глухий куток. - Ну дивіться: ви проходите через контроль, тоді йдете вперед аж у голову поїзда, я там буду вас ждать, бо тут ганяють, ви даєте мені білєта, я бігом біжу назад, проходжу через контроль і всьо!
- А як тоді мені його назад?
- Та я вас там дожену!
В общєм жіночка мені ще три рази пояснила всю цю операцію, я нарешті зрозуміла що за чим, і вона пішла вперед попід платформою.
- Піду вже, бо як прийде електричка, то помітять.
І вона пішла, а я стою перед КПП і жду, коли подадуть електричку. А вона запізнилася за 10 хвилин, і її подали на першу фастівську платформу, де ніякого КПП немає (то тільки на приміській), і я не знаю, чи встигла та жіночка добігти з тої засади на приміській на першу фастівську. Хоча може й встигла.
Яка тут мораль? Розкладайте яйця в різні кошики, чи шо.

житомирський дизель

Previous post Next post
Up