Перший день: продовження
А я продовжую згадувати Перший день. Посидівши на набережній, подалися ми на Ай-Петрі. Сиділи собі на Ай-Петрі, попивали коньяк і дивилися, як пропливають хмари унизу:
По дорозі нагору - такий січневий новорічний ліс.
Зупинка біля водоспаду Учан-Су. Взимку він розкішний. Гостинні кримчани поставили касу й беруть 20 грн
за це видовище.
З вершини видно, що там у морі свій світ, і в тому світі вже не видно хто де і в кому відображається - чи небо в морі, чи море в небі, чи хмари в небі, чи хмари в морі...
Спускалися на канатці, просто в хмару, і це нагадувало кадри з фільму "Аватар". Думалось про те, як воно
тим соснам, яких усі щороку бачать, але чи хтось наважувався підійти?
Під хмарою відкрився ліс, ніби десь у тропіках.
І виноградники, які чекають своєї весни.
По дорозі нагору - такий січневий новорічний ліс.
Зупинка біля водоспаду Учан-Су. Взимку він розкішний. Гостинні кримчани поставили касу й беруть 20 грн
за це видовище.
З вершини видно, що там у морі свій світ, і в тому світі вже не видно хто де і в кому відображається - чи небо в морі, чи море в небі, чи хмари в небі, чи хмари в морі...
Спускалися на канатці, просто в хмару, і це нагадувало кадри з фільму "Аватар". Думалось про те, як воно
тим соснам, яких усі щороку бачать, але чи хтось наважувався підійти?
Під хмарою відкрився ліс, ніби десь у тропіках.
І виноградники, які чекають своєї весни.