День соборності
Це в нас така соборність у школі була, на дискотеках у сьомому класі - хлопці в одному кутку, дівчата в другому, і ніхто нікому не треба, і не ясно, чого зібралися.
Усі про соборність, але одні бралися за руки на мосту Патона, другі тримали прапори на Майдані, треті шось там представляли на Подолі, четверті запалювали серця біля Софії...
Коли ішла через Майдан до Софії, зі сцени лунало... "Кедь ми прийшла карта". Але співав чогось жіночий хор, так оброблено й поставлено, що й не узнать...
На Софіївському майдані людей було мало, а щоб не так критично мало - то розтягнули величезного прапора. Під ним тусувались фотографи, підловлюючи мітингувальників, які пробігали під прапором, як під шатром.
Стояла я в натовпі, дивилася на ці прапори, на Софіївську дзвіницю, що, здавалось, падає, - але то за нею пливли хмари, - і думала про нашу вічну молодість.
Тимошенко говорила, що треба починати все спочатку, але тепер уже все буде по-справжньому, - і я вірила, що так і буде. А що, я вірю в людей, я он сама постійно змінююся, все всередині перевертається по триста разів, ми ж на дорозі.
Усі про соборність, але одні бралися за руки на мосту Патона, другі тримали прапори на Майдані, треті шось там представляли на Подолі, четверті запалювали серця біля Софії...
Коли ішла через Майдан до Софії, зі сцени лунало... "Кедь ми прийшла карта". Але співав чогось жіночий хор, так оброблено й поставлено, що й не узнать...
На Софіївському майдані людей було мало, а щоб не так критично мало - то розтягнули величезного прапора. Під ним тусувались фотографи, підловлюючи мітингувальників, які пробігали під прапором, як під шатром.
Стояла я в натовпі, дивилася на ці прапори, на Софіївську дзвіницю, що, здавалось, падає, - але то за нею пливли хмари, - і думала про нашу вічну молодість.
Тимошенко говорила, що треба починати все спочатку, але тепер уже все буде по-справжньому, - і я вірила, що так і буде. А що, я вірю в людей, я он сама постійно змінююся, все всередині перевертається по триста разів, ми ж на дорозі.