Голубий вагон
Пустили новий дизель на Житомир. Біля дверей стоїть провідниця, перевіряє квитки і тримає оборону - у новий дизель не пускають пільговиків. Посилають в автобус. А тут треба платити, та ще й на дві гривні дорожче за підвищений комфорт.
- Та я тут при чому? Та я це шо, сама придумала? - одбивається провідниця від пенсіонерів із посвідченнями, а мене пропускає без посвідчень: - Я вас у вагоні обілєчу.
Проходжу у вагон і бачу фактично те саме, що й було, тільки все помили і на вікнах повісили голубі шторки. Дизель рушає, шторки похитуються - і виявляється, що то провідниця обороняла мій простір: я їду у персональному вагоні. Ну ще там у кінці якісь дві білі людини. А так - усе моє, із двох боків біжать стовпи і заглядають у кожне вікно, наче когось шукають.
Підходить провідниця, питає куди мені.
- Це буде сім восємсят...
Витягую гроші. Вона задумливо дивиться у вікно, а тоді каже:
- Вас устроїть за п’ять?
Це означає, що я плачу на дві гривні вісімдесят копійок дешевше, а вона не дасть мені квитка - і українська залізниця так і не дізнається, що в цьому вагоні їхав хтось третій.
- Та я тут при чому? Та я це шо, сама придумала? - одбивається провідниця від пенсіонерів із посвідченнями, а мене пропускає без посвідчень: - Я вас у вагоні обілєчу.
Проходжу у вагон і бачу фактично те саме, що й було, тільки все помили і на вікнах повісили голубі шторки. Дизель рушає, шторки похитуються - і виявляється, що то провідниця обороняла мій простір: я їду у персональному вагоні. Ну ще там у кінці якісь дві білі людини. А так - усе моє, із двох боків біжать стовпи і заглядають у кожне вікно, наче когось шукають.
Підходить провідниця, питає куди мені.
- Це буде сім восємсят...
Витягую гроші. Вона задумливо дивиться у вікно, а тоді каже:
- Вас устроїть за п’ять?
Це означає, що я плачу на дві гривні вісімдесят копійок дешевше, а вона не дасть мені квитка - і українська залізниця так і не дізнається, що в цьому вагоні їхав хтось третій.