Космічна тиша
І правда неправильно, що історію давньої літератури вивчають на першому курсі, одразу після школи. Аж тепер відкриваю той світ.
Перечитала "Слово о полку Ігоревім" - і досі воно мені дзвенить. Вслухайтеся в цю тишу:
Тоді вОрони не крякали,
галки позмовкали,
сороки не скрекотали,
полози повзали тільки.
А яка "розкадровка":
Позгасали вечірні зорі.
Ігор спить,
Ігор не спить,
Ігор мислю поля мірить
од великого Дону до малого Дінця.
Здавалося б, один із численних князівських походів, та ще й невдалий. Хоча й тут - не фатально невдалий, було всяке. Та Ігор же потім і врятувався з полону.
Але все, що бачив той невідомий автор, залишилось навіки. Тому, що він там був і все це бачив, і воно його вразило.
А ми зараз тут. Тому найважливіше зараз - тут:)