(no subject)
Голосно стоне душа від загубленості серед чужомістної ночі де на тебе чатують гидкі слизні-велетні а єдиний твій захист це тулитися до стада і силоміць ковтати свій біль від такого примусу, як хочеться вбігти але і жити теж хочеться… терпіння-терпіння і ти вже лежиш загорнувшись у теплі рідні руки, втрачаєш переживання і пірнаєш до світу снів))))