Цікаві ці дівчата.
Щось надзвичайне розповіла мені знайома. Потягнуло дівчину на відвертість. Вирішив навіть записати=))
Вона: - Усіх своїх коханців я кохаю по-справжньому палко і віддано.
Я: - Як це? Всіх одразу? І багато їх в тебе?
Вона: - Не багато. (Задумалась) Але водночас можу кохати не менше трьох.
Я: - Тобто, сьогодні одного кохаєш палко і віддано, завтра - іншого, потім якогось третього, а вже наступного дня знову до першого повертаєшься? Це що гарем в тебе чи що?
Вона: - Та чому гарем? І чому одного за день? Я їх одночас кохаю: і сьогодні всіх одразу, і завтра. З одним спілкуюсь по мобільному, бо він далеко. Але ж я його всім серцем кохаю. Він красунчик і дуже лагідний. З іншим зустрічаюсь цього дня. Він теж мені дуже подобається. Розумний та не скупірдяй якийсь. Кожного разу щось дарує. Третій мій коханець має дружину. Але вони вже давно розбіглися, та все ніяк не розведуться офіційно. Він мене обожнює, я його теж. Четвертий...
Я: - Стій! То скільки ж їх в тебе?
Вона: - Та я не рахувала ніколи.
Я: - Може це не кохання? Більш схоже на спілкування та пристрасть.
Вона: - Та ні. Кажу ж я їх всіх кохаю! Одночас.
Ми ще довго розмовляли на цю тему. Вільного часу було вдосталь, тому й розмовляли. А дівчина мені приводила різні приклади, що підтверджували її кохання до всіх одразу.
І раптом я прозрів:
- А знаєшь, - сказав їй, - прийде до тебе кохання - тільки кохання таке, коли заради коханого, єдиного коханого, тобі не захочеться думати ні про кого іншого. Просто ще не час. Але воно прийде. Це і буде саме воно. Кохання.
Вона: - А тоді зараз що?
Я: - ...іграшки. Мабудь...
Вино. Свічки. Тепле, лагідне море в п'ятнадцяти кроках. Може дівчина і в мені бачила потенційного коханця, але... Але не цього разу. Не прийшов час=))
Вона: - Усіх своїх коханців я кохаю по-справжньому палко і віддано.
Я: - Як це? Всіх одразу? І багато їх в тебе?
Вона: - Не багато. (Задумалась) Але водночас можу кохати не менше трьох.
Я: - Тобто, сьогодні одного кохаєш палко і віддано, завтра - іншого, потім якогось третього, а вже наступного дня знову до першого повертаєшься? Це що гарем в тебе чи що?
Вона: - Та чому гарем? І чому одного за день? Я їх одночас кохаю: і сьогодні всіх одразу, і завтра. З одним спілкуюсь по мобільному, бо він далеко. Але ж я його всім серцем кохаю. Він красунчик і дуже лагідний. З іншим зустрічаюсь цього дня. Він теж мені дуже подобається. Розумний та не скупірдяй якийсь. Кожного разу щось дарує. Третій мій коханець має дружину. Але вони вже давно розбіглися, та все ніяк не розведуться офіційно. Він мене обожнює, я його теж. Четвертий...
Я: - Стій! То скільки ж їх в тебе?
Вона: - Та я не рахувала ніколи.
Я: - Може це не кохання? Більш схоже на спілкування та пристрасть.
Вона: - Та ні. Кажу ж я їх всіх кохаю! Одночас.
Ми ще довго розмовляли на цю тему. Вільного часу було вдосталь, тому й розмовляли. А дівчина мені приводила різні приклади, що підтверджували її кохання до всіх одразу.
І раптом я прозрів:
- А знаєшь, - сказав їй, - прийде до тебе кохання - тільки кохання таке, коли заради коханого, єдиного коханого, тобі не захочеться думати ні про кого іншого. Просто ще не час. Але воно прийде. Це і буде саме воно. Кохання.
Вона: - А тоді зараз що?
Я: - ...іграшки. Мабудь...
Вино. Свічки. Тепле, лагідне море в п'ятнадцяти кроках. Може дівчина і в мені бачила потенційного коханця, але... Але не цього разу. Не прийшов час=))