олдове
якщо охопити думкою ретроспективу свого життя, дуже дивуєшся, тому скільки людей пройшли. так, ніби твоє життя - то коридор.
хтось у ньому натоптав та наніс болота, знехтувавши килимком при вході.
хтось постовбичив переминаючись з ноги на ногу на тому ж килимкові, проте не наважився зайти.
деякі, заглянувши крізь напіврозчинені (чи як там зараз правильно писати) двері, оцінили стриману естетику та продуманість інтер'єру, проте одразу ж пішли. добре, хоч дверима не грюкнули.
і лише окремі зняли верхній одяг та взуття у призначеному для цього місці та рушили коридором без капців
бо в цьому домі ходять босоніж.
P.S. якось раптово згадала про жж. не писала сюди більше 2х років, тож була здивована, коли знайшла цю чорнетку. власне, актуальності написане не втратило.
хтось у ньому натоптав та наніс болота, знехтувавши килимком при вході.
хтось постовбичив переминаючись з ноги на ногу на тому ж килимкові, проте не наважився зайти.
деякі, заглянувши крізь напіврозчинені (чи як там зараз правильно писати) двері, оцінили стриману естетику та продуманість інтер'єру, проте одразу ж пішли. добре, хоч дверима не грюкнули.
і лише окремі зняли верхній одяг та взуття у призначеному для цього місці та рушили коридором без капців
бо в цьому домі ходять босоніж.
P.S. якось раптово згадала про жж. не писала сюди більше 2х років, тож була здивована, коли знайшла цю чорнетку. власне, актуальності написане не втратило.