Розпад "Sleeping Beauty"
"Lineage II: The Chaotic Throne (ранее называлась Lineage II: The Chaotic Chronicle) - фэнтезийная массовая многопользовательская ролевая интернет-игра (MMORPG), является сиквелом Lineage. На данный момент выпущено 6 дополнений («хроник») для игры."
- Wikipedia
"Первое, что бросается в глаза, -- невероятной красоты модели персонажей. Можно изгрызть все ногти, выбирая расу главного героя. Кого вы предпочтете: милых эльфийских барышень в ультракоротких юбочках или агрессивно сексуальных темных эльфиек в BDSM-стиле? И не говорите мне, что вам нравятся люди или орки -- я даже знаться не хочу с такими извращенцами. Занимательный факт: в эльфийском городе (теперь вы понимаете, кого я выбрал) на одного мужского персонажа приходится два десятка женских. Никакой половозрелый игрок не в силах устоять против обаяния наследниц Галадриэли."
- журнал ДПК, квітень 2004
Квітень 2004
прочитавши ту статтю, я був "не в силах устоять против обаяния наследниц Галадриэли", хоч і був зовсім не "половозрелый игрок" :). я дуже хотів пограти у Lineage, та не мав можливості ніде її дістати...
Червень 2006
Концерт The Rasmus. на ньому я познайомився із братом своєї однокласниці, який виявився гітаристом! перша людина, яку я зустрів, яка б грала на гітарі... а концерт був непоганий... із лазанням у кущах за Палацом Спорту :). Я, Настя (моя однокласниця), Юра (мій однокласник і друг), Діма (менший брат Насті) були одними із найстійкіших фанів, і проводжали гурт, коли вони від'їздили з чорного ходу... враження...
Жовтень 2006
(хтось хоч іноді клацає на зображення, щоб продивитись його у повному розмірі?)
я зібрав свій гурт! після місяців вмовляння ми таки зібралися на першу репетицію! ми - це: Настя - вокал, я - гітара, Діма - бас, Юра - Барабани. та варто зазначити, все що в нам було з інструментів, це одна роздовбана акустична гітара 1972 року випуску(моя), одна майже нова акустична гітара "Реноме" 2005 року випуску(Дімона), банка із під кави "Нескафе", із насипаним усередину зерном :), та мікрофон "Кенвуд" (найкраще, що в нас було). надихнувшись Расмусом, перше, що ми виконували - їх пісня In The Shadows. незважаючи на явні проблеми із інструментами, вийшло в нас досить непогано. на другій репетиції я зробив ось цей запис:
я зводив його із двох доріжок: вокал, записаний на мікрофон, і все інше, записане на диктофон мого мп3 плейера :). ось так ми звучали... ми були молодим гуртом із купою амбіцій.
Дімон порадив мені купити електрогітару. чому б і ні? я просидів купу часу в інеті (а він тоді ще не був безлімітним у мене)...
а Хеловін ми відмітили тим, що зробивши готичний макіяж (навіть я! :) ) пішли до вчительки англійської, влаштували їй концерт, а вона почастувала нас чаєм... вертаючись назад, ми були свідками того, як білий мікроавтобус збив чоловіка на велосипеді... ми перелякалися... відправили Настю дзвонити (у магазин там якийсь. з мобілки не можна було, бо ми не знали прямого номеру). чоловік лежав у калюжі крові... та за пару хвилин вже пробував піти (видно подумав спершу, що в пекло потрапив, побачивши наш макіяж =)). нам коштувало надзвичайних зусиль дочекатися швидкої... решту дороги ми пройшли в тиші... (а перед цим горланили System of A Down). ця пригода дуже здружила нас...
Листопад 2006
репетиції... наступне, що ми вирішили грати - це Smells Like Teen Spirit. тоді я якраз став фаном Нірвани :). та щось у нашої вокалістки почались пробелми зі здоров'ям... а барабанщик розвивав відносини у гурті - вирішив признатись Насті у коханні... ех... вона це сприйняла, м'яко кажучи, не дуже тепло... у Юри почав зароджуватися депресняк... я вмовляв батьків на рахунок електрогітари...
одного вечора мій друг Ярик приніс мені Lineage. сказав: "я чув, тобі подобаються ельфійки, то от будь-ласка :)". та чомусь мені не вдалося заставити гру працювати... я дав її Юрі.
побував у Музторзі, вперше в житті погравши на електрогітарі :)...
Грудень 2006
чомусь не складалося у нас з репетиціями...
Юра знайшов, де можна взяти барабани і бас. ось:
також він зумів таки налаштувати Lineage, щоб вона працювала. (ми дали їй прізвисько "лінійка"). побачив я ельфійок... мммм... та зрештою, не мав багато часу, щоб пограти...
в зв'язку із депресією ми із Юрком зависали на готичному форумі... (варто сказати, що моя депресія була не із-за Насті).
Січень 2007
у Дімона день народження першого січня... ми зібралися відмітити... я взяв гітару, та нажаль, так і не скористався нею. Юрі чомусь прийшла в голову думка поставити на комп Дімона і Насті Лінійку... Їм сподобалось і... піввечора вони провели там... як і я, вже вдома. бо компанією грати веселіше, ніж одному... я вмовив батьків підключити безлімітку. і всі канікули я провів у світі Аден... я багато чого не вмів, та було дуже цікаво.
нарешті я купив собі гітару!!! УРА!!! Ех, цей біленький колір... тепер я вжарю на шкільній сцені! Дімон був також дуже щасливий із цього приводу, адже разом із ним ми здійснювали покупку...
я вперший раз серйозно поговорив із Настею, як не дивно - стоячи на головній площі ельфійського містечка... я дізнався, що насправді вона зовсім не така щаслива, якою здається... її задовбали всі шанувальники... їй хотілося кохання... (як я пізніше зрозумів)...
лінійка...
і я купив собі комбіка... тепер, думав я, я буду купу часу грати на гітарі! авжеж...
Лютий 2007
репетицій вже не було. Діма казав: от перефарбую я басуху, там ми їм покажем! Виступим - будем кращим гуртом Яготина! Парадайз - нафіг (є в нас у місті такий гурт. доречі, досі.).
Юра зрозумів, що свій клан йому не потягнути... тому він почав шукати клан, в який можна було б вступити нам усім. такий знайшовся - NEW GENERATION. його лідер - GODFATHER (Міха). Юра спитав мене: "чи вступати нам у цей клан, чи ще кудись підем?" я відповів: "якщо нам дадуть шмотки, то давай". ми вступили, і нам дали шмотки... і почалася серйозна гра.
де моя гітара?
Квітень 2007
гурт "Sleeping Beauty" розпався... це я остаточно зрозумів, коли дізнався, що Настя зустрічається із нашим клан мастером - Мішою (26 років, доречі). Це ж треба - познайомитися із хлопцем у Лінійці! і закохатися... ніколи б такому не повірив, якби не був свідком...
вона вже не думала зовсім, про те, щоб співати. Юра із Дімою поринули у Лінійку... а я... мені ніколи не було так погано, як тоді... бо я втратив найкращого друга - Настю (так, вона зовсім віддалилася від друзів). ні, я не закохався у неї... просто її тепло тримало мене у нормальному стані (була ще й інша дівчина...)... а тепер... я був зовсім не такий... сварився з усіма по МСН... я попросив Настю познайомити мене із якоюсь її онлайнової подружкою... з того часу я товаришую із Grey-Not-Neon....
Травень 2007
одного дня у школі, я говорив із Юрою про Лінійку 3 уроки і 2 перерви... і навіть після нам було, що обговорити про гру...
до мене прийшли друзі, та я мало не побив їх за те, що вони відірвали мене від походу на рейд-боса всім кланом... який я був злий на них!! гади!!
Червень 2007
я зрозумів нарешті, що лінійка робить із людьми. занадто пізно...
Юра радів так, наче цілувався із Настею. та ні, йому лише презентували комплект броні Б-грейду "Авадон". ох, як він радів... він зняв, певно, десятки скріншотів, всім соклановцям хвастався, який він красунчик у цьому білому костюмі... а мене пробив нервовий сміх, бо подумав, що він радіє лише із-за декількох байт інформації... так і є. скільки займає на сервері інфа про його броню? а він радіє... дурень... всі ми дурні
я закинув Лінійку... заледве витягнув звідти Дімона... та Юра... він врешті вилікувався від депресії, та якими ліками - Lineage! мені ж допомогли інші дівчата... із того часу майже всі мої онлайнові друзі - це дівчата. я не шукаю їх спеціально, просто так чомусь виходить... кохання? хтось сказав кохання? кожень сходить з розуму по своєму. та люди - це не ельфи...
іноді я задаю собі питання: щоб б було, якби я не прочитав ту статтю в ДПК? що б було, якби Ярик мені не дав диск? Щоб було, якби Юра не ставив Насті і Дімі Лінійку? Щоб було, якби я не погодився піти в клан? Щоб було? так, це дурні питання. просто стає моторошно від думки, що саме я скерував долі троьх людей. ясно, що якби вони цьому не сприяли, то цього б не сталося... та все ж... я...
тут залишились тільки я і моя гітара... і мої друзі-дівчата... (який тут смайл поставити - сумний - чи веселий?)
амінь.
P.S. у Дімона депресія зараз... знаєте, як він рятується? Лінійкою! Заміни свої реальні проблеми, які ти не можеш або не хочеш вирішити, на онлайнові, і все буде добре. набери ширки у шприц, зроби ін'єкцію... і все буде добре. завжди.
- Wikipedia
"Первое, что бросается в глаза, -- невероятной красоты модели персонажей. Можно изгрызть все ногти, выбирая расу главного героя. Кого вы предпочтете: милых эльфийских барышень в ультракоротких юбочках или агрессивно сексуальных темных эльфиек в BDSM-стиле? И не говорите мне, что вам нравятся люди или орки -- я даже знаться не хочу с такими извращенцами. Занимательный факт: в эльфийском городе (теперь вы понимаете, кого я выбрал) на одного мужского персонажа приходится два десятка женских. Никакой половозрелый игрок не в силах устоять против обаяния наследниц Галадриэли."
- журнал ДПК, квітень 2004
Квітень 2004
прочитавши ту статтю, я був "не в силах устоять против обаяния наследниц Галадриэли", хоч і був зовсім не "половозрелый игрок" :). я дуже хотів пограти у Lineage, та не мав можливості ніде її дістати...
Червень 2006
Концерт The Rasmus. на ньому я познайомився із братом своєї однокласниці, який виявився гітаристом! перша людина, яку я зустрів, яка б грала на гітарі... а концерт був непоганий... із лазанням у кущах за Палацом Спорту :). Я, Настя (моя однокласниця), Юра (мій однокласник і друг), Діма (менший брат Насті) були одними із найстійкіших фанів, і проводжали гурт, коли вони від'їздили з чорного ходу... враження...
Жовтень 2006
(хтось хоч іноді клацає на зображення, щоб продивитись його у повному розмірі?)
я зібрав свій гурт! після місяців вмовляння ми таки зібралися на першу репетицію! ми - це: Настя - вокал, я - гітара, Діма - бас, Юра - Барабани. та варто зазначити, все що в нам було з інструментів, це одна роздовбана акустична гітара 1972 року випуску(моя), одна майже нова акустична гітара "Реноме" 2005 року випуску(Дімона), банка із під кави "Нескафе", із насипаним усередину зерном :), та мікрофон "Кенвуд" (найкраще, що в нас було). надихнувшись Расмусом, перше, що ми виконували - їх пісня In The Shadows. незважаючи на явні проблеми із інструментами, вийшло в нас досить непогано. на другій репетиції я зробив ось цей запис:
я зводив його із двох доріжок: вокал, записаний на мікрофон, і все інше, записане на диктофон мого мп3 плейера :). ось так ми звучали... ми були молодим гуртом із купою амбіцій.
Дімон порадив мені купити електрогітару. чому б і ні? я просидів купу часу в інеті (а він тоді ще не був безлімітним у мене)...
а Хеловін ми відмітили тим, що зробивши готичний макіяж (навіть я! :) ) пішли до вчительки англійської, влаштували їй концерт, а вона почастувала нас чаєм... вертаючись назад, ми були свідками того, як білий мікроавтобус збив чоловіка на велосипеді... ми перелякалися... відправили Настю дзвонити (у магазин там якийсь. з мобілки не можна було, бо ми не знали прямого номеру). чоловік лежав у калюжі крові... та за пару хвилин вже пробував піти (видно подумав спершу, що в пекло потрапив, побачивши наш макіяж =)). нам коштувало надзвичайних зусиль дочекатися швидкої... решту дороги ми пройшли в тиші... (а перед цим горланили System of A Down). ця пригода дуже здружила нас...
Листопад 2006
репетиції... наступне, що ми вирішили грати - це Smells Like Teen Spirit. тоді я якраз став фаном Нірвани :). та щось у нашої вокалістки почались пробелми зі здоров'ям... а барабанщик розвивав відносини у гурті - вирішив признатись Насті у коханні... ех... вона це сприйняла, м'яко кажучи, не дуже тепло... у Юри почав зароджуватися депресняк... я вмовляв батьків на рахунок електрогітари...
одного вечора мій друг Ярик приніс мені Lineage. сказав: "я чув, тобі подобаються ельфійки, то от будь-ласка :)". та чомусь мені не вдалося заставити гру працювати... я дав її Юрі.
побував у Музторзі, вперше в житті погравши на електрогітарі :)...
Грудень 2006
чомусь не складалося у нас з репетиціями...
Юра знайшов, де можна взяти барабани і бас. ось:
також він зумів таки налаштувати Lineage, щоб вона працювала. (ми дали їй прізвисько "лінійка"). побачив я ельфійок... мммм... та зрештою, не мав багато часу, щоб пограти...
в зв'язку із депресією ми із Юрком зависали на готичному форумі... (варто сказати, що моя депресія була не із-за Насті).
Січень 2007
у Дімона день народження першого січня... ми зібралися відмітити... я взяв гітару, та нажаль, так і не скористався нею. Юрі чомусь прийшла в голову думка поставити на комп Дімона і Насті Лінійку... Їм сподобалось і... піввечора вони провели там... як і я, вже вдома. бо компанією грати веселіше, ніж одному... я вмовив батьків підключити безлімітку. і всі канікули я провів у світі Аден... я багато чого не вмів, та було дуже цікаво.
нарешті я купив собі гітару!!! УРА!!! Ех, цей біленький колір... тепер я вжарю на шкільній сцені! Дімон був також дуже щасливий із цього приводу, адже разом із ним ми здійснювали покупку...
я вперший раз серйозно поговорив із Настею, як не дивно - стоячи на головній площі ельфійського містечка... я дізнався, що насправді вона зовсім не така щаслива, якою здається... її задовбали всі шанувальники... їй хотілося кохання... (як я пізніше зрозумів)...
лінійка...
і я купив собі комбіка... тепер, думав я, я буду купу часу грати на гітарі! авжеж...
Лютий 2007
репетицій вже не було. Діма казав: от перефарбую я басуху, там ми їм покажем! Виступим - будем кращим гуртом Яготина! Парадайз - нафіг (є в нас у місті такий гурт. доречі, досі.).
Юра зрозумів, що свій клан йому не потягнути... тому він почав шукати клан, в який можна було б вступити нам усім. такий знайшовся - NEW GENERATION. його лідер - GODFATHER (Міха). Юра спитав мене: "чи вступати нам у цей клан, чи ще кудись підем?" я відповів: "якщо нам дадуть шмотки, то давай". ми вступили, і нам дали шмотки... і почалася серйозна гра.
де моя гітара?
Квітень 2007
гурт "Sleeping Beauty" розпався... це я остаточно зрозумів, коли дізнався, що Настя зустрічається із нашим клан мастером - Мішою (26 років, доречі). Це ж треба - познайомитися із хлопцем у Лінійці! і закохатися... ніколи б такому не повірив, якби не був свідком...
вона вже не думала зовсім, про те, щоб співати. Юра із Дімою поринули у Лінійку... а я... мені ніколи не було так погано, як тоді... бо я втратив найкращого друга - Настю (так, вона зовсім віддалилася від друзів). ні, я не закохався у неї... просто її тепло тримало мене у нормальному стані (була ще й інша дівчина...)... а тепер... я був зовсім не такий... сварився з усіма по МСН... я попросив Настю познайомити мене із якоюсь її онлайнової подружкою... з того часу я товаришую із Grey-Not-Neon....
Травень 2007
одного дня у школі, я говорив із Юрою про Лінійку 3 уроки і 2 перерви... і навіть після нам було, що обговорити про гру...
до мене прийшли друзі, та я мало не побив їх за те, що вони відірвали мене від походу на рейд-боса всім кланом... який я був злий на них!! гади!!
Червень 2007
я зрозумів нарешті, що лінійка робить із людьми. занадто пізно...
Юра радів так, наче цілувався із Настею. та ні, йому лише презентували комплект броні Б-грейду "Авадон". ох, як він радів... він зняв, певно, десятки скріншотів, всім соклановцям хвастався, який він красунчик у цьому білому костюмі... а мене пробив нервовий сміх, бо подумав, що він радіє лише із-за декількох байт інформації... так і є. скільки займає на сервері інфа про його броню? а він радіє... дурень... всі ми дурні
я закинув Лінійку... заледве витягнув звідти Дімона... та Юра... він врешті вилікувався від депресії, та якими ліками - Lineage! мені ж допомогли інші дівчата... із того часу майже всі мої онлайнові друзі - це дівчата. я не шукаю їх спеціально, просто так чомусь виходить... кохання? хтось сказав кохання? кожень сходить з розуму по своєму. та люди - це не ельфи...
іноді я задаю собі питання: щоб б було, якби я не прочитав ту статтю в ДПК? що б було, якби Ярик мені не дав диск? Щоб було, якби Юра не ставив Насті і Дімі Лінійку? Щоб було, якби я не погодився піти в клан? Щоб було? так, це дурні питання. просто стає моторошно від думки, що саме я скерував долі троьх людей. ясно, що якби вони цьому не сприяли, то цього б не сталося... та все ж... я...
тут залишились тільки я і моя гітара... і мої друзі-дівчата... (який тут смайл поставити - сумний - чи веселий?)
амінь.
P.S. у Дімона депресія зараз... знаєте, як він рятується? Лінійкою! Заміни свої реальні проблеми, які ти не можеш або не хочеш вирішити, на онлайнові, і все буде добре. набери ширки у шприц, зроби ін'єкцію... і все буде добре. завжди.