ностальгія -- то ще й думки про те, як могло би бути -- мені здається кожного разу ми стараємось трохи затримати ті спогади, добудовуємо, і хочемо побачити в теперішньому житті те, чим могли б стати колишні спогади
не завжди... я от інколи ностальгую за 90-ми роками... за самою епохою, не прив’язаною до мого життя. бо в моєму житті вони з’явились, як не дивно, тільки після їх закінчення. 90-ті у музиці, у комп’ютерах, у фотографії, у новинах, у стилі життя... це не був якийсь Золотий Вік, проте мені справді їх не вистачає...
90-ті то епоха тотального дефіциту!!! який ще золотий вік))) ти можеш і зараз жити так -- ніби то ті часи -- тоді було все інше -- ніхто толком не знав, що буде завтра -- всі жили і тішилися, що є сьогодні -- то і в музиці чи мистецтві знайшло свій відбиток -- так наче кожен день всі чекали що щось зміниться -- якесь чудо настане -- тоді ще звикли все самі робити -- а зараз епоха копіпасту http://beautifullady22.livejournal.com/140349.html
о, в тебе такі спогади... ну, ти ж все-таки старша за мене :) і справді пожила тоді...
так, дефіцит і бідність, я ще пам’ятаю коли знайшов на вулиці 50000 чи 500000 карбованців, так мама в мене їх мало з руками не відірвала) а 00-ві - урбаністична епоха понадспоживання, яка, в результаті, з’їла сама себе... що ж, сподіваюся на 10-ті :)
Comments 4
Reply
Reply
http://beautifullady22.livejournal.com/140349.html
Reply
так, дефіцит і бідність, я ще пам’ятаю коли знайшов на вулиці 50000 чи 500000 карбованців, так мама в мене їх мало з руками не відірвала) а 00-ві - урбаністична епоха понадспоживання, яка, в результаті, з’їла сама себе... що ж, сподіваюся на 10-ті :)
Reply
Leave a comment