L.S.F.

[silly_mad]

я зрозуміла, що я не є найбільш нещаслива людина на світі.
сьогодні мені доля навела кілька прикладів того, що я люблю час від часу перебільшувати.
і зазвичай це не зовсім на добро мені самій.
також доля показала, що в не вгадаєш своє майбутнє.
і як би там не було, всього не передбачиш. навіть, якщо намагаєшся(дуже-предуже) це все одно мінусово в будь-якому випадку.
з кожного випадку, я беру щось для себе. значить, не дарма все стається, раз з того робляться висновки.
і інколи я занадто суворо суджу інших не ставлячи себе на їх місце. може, тільки тому, що дивлюсь збоку і не відчуваю себе в тій шкурі.
чим далі живу, тим більше переконуюсь, що я ще стільки всього не усвідомлюю, а навіть, якщо і усвідомлюю, то взагалі не маю поняття, чому це так, і не розумію мети висловлювання.
треба навчитись краще оперувати командою кажу-думаю, тому що кажу не те, що треба.
і під тим всім сказаним формується стандартний варіант мене. але ж деколи просто набридає, що люди ліниві і не бачать глибше, ніж є.
але це швидше за все моя mistake.

p.s. невимовно треба кудась поїхати :)