Підкорення Відьми
Майже офіційно
Олег людина дуже скромна, хвалитися не любить, тож робити це із великим задоволенням буду я J: Минулої суботи, 13 липня 2013 року, на Скелях Довбуша Олег Коваль (м. Ужгород) заліз «Відьму» - свою першу 8а.
По суті
Два тижні відпочинку від Довбушів пішли тільки на користь. Олег заліз маршрут з першої ж спроби: легко й красиво. Як зізнався опісля, легкість була не лише зовнішньою: у суб’єктивних відчуттях так само. Посприяла цьому (хоч як не дивно!) й доволі таки холодна, дощова погода. Попри постійний дрібний дощик, «Відьма» залишалася сухою, а прохолода повітря дозволяла навіть без зайвого намагнежування гарно тримати мізери - пальці не потіли.
Соплі
Тож отак легко й без жодних «напрягів», і навіть (що ж тут приховувати) несподівано для себе самого (бо пролаз за звичкою планувався після кількох вечірніх тренувальних спроб на ранок наступного дня) Олег здійснив свою давню мрію. Отак-от, якихось пів годинки (разом з провішуванням відтяжок) і все - «па-па», мрія J. Жодних вибухових емоцій, надмірної радості (більше я пищала й скакалаJ) і навіть тобі «забитих» рук. Провішав, відпочив, заліз, зліз, і як ні в чому не бувало пішли собі лазити далі мої шістки J) Ох, ці прекрасні стримані чоловіки! ;)
Ще трохи про виїзд
Оскільки майже всі маршрути були мокрі від постійного дощику, то «меню» для лазіння було більш ніж скромним. У неділю уся скелелазна братія збіглася під Quo Vadis. Лазили власне його та ще (особливо просунуті особистості) досі не скореного «Сталкера» (попередньо оцінюють його на 8а+) . Працював над маршрутом й Олег. Враженнями ділився скупо і були вони контраверсійними: від «не сподобалось», «капець сильним й витривалим треба бути», «стрьомно пробитий маршрут» до «дуже подобаються рухи» і «хочу колись його пролізти». Отак от. І це попри наявність ще двох «проектів» вісімок у Кам’янці-Подільському, над якими Олег хоче працювати вже найближчим часом. Його плани мене радують надзвичайно! J Якщо що - одразу ж вас розповім про успіхи J
Олег людина дуже скромна, хвалитися не любить, тож робити це із великим задоволенням буду я J: Минулої суботи, 13 липня 2013 року, на Скелях Довбуша Олег Коваль (м. Ужгород) заліз «Відьму» - свою першу 8а.
По суті
Два тижні відпочинку від Довбушів пішли тільки на користь. Олег заліз маршрут з першої ж спроби: легко й красиво. Як зізнався опісля, легкість була не лише зовнішньою: у суб’єктивних відчуттях так само. Посприяла цьому (хоч як не дивно!) й доволі таки холодна, дощова погода. Попри постійний дрібний дощик, «Відьма» залишалася сухою, а прохолода повітря дозволяла навіть без зайвого намагнежування гарно тримати мізери - пальці не потіли.
Соплі
Тож отак легко й без жодних «напрягів», і навіть (що ж тут приховувати) несподівано для себе самого (бо пролаз за звичкою планувався після кількох вечірніх тренувальних спроб на ранок наступного дня) Олег здійснив свою давню мрію. Отак-от, якихось пів годинки (разом з провішуванням відтяжок) і все - «па-па», мрія J. Жодних вибухових емоцій, надмірної радості (більше я пищала й скакалаJ) і навіть тобі «забитих» рук. Провішав, відпочив, заліз, зліз, і як ні в чому не бувало пішли собі лазити далі мої шістки J) Ох, ці прекрасні стримані чоловіки! ;)
Ще трохи про виїзд
Оскільки майже всі маршрути були мокрі від постійного дощику, то «меню» для лазіння було більш ніж скромним. У неділю уся скелелазна братія збіглася під Quo Vadis. Лазили власне його та ще (особливо просунуті особистості) досі не скореного «Сталкера» (попередньо оцінюють його на 8а+) . Працював над маршрутом й Олег. Враженнями ділився скупо і були вони контраверсійними: від «не сподобалось», «капець сильним й витривалим треба бути», «стрьомно пробитий маршрут» до «дуже подобаються рухи» і «хочу колись його пролізти». Отак от. І це попри наявність ще двох «проектів» вісімок у Кам’янці-Подільському, над якими Олег хоче працювати вже найближчим часом. Його плани мене радують надзвичайно! J Якщо що - одразу ж вас розповім про успіхи J