Попросили мене написати расказік про будні глянцевих журналів. Я написала, шо мені. Кажуть, він був вже десь надрукований. Де і коли точно не знаю, але раз був, значить можна і викласти.
- Та зрозумій же ти, щоб поставити її на обкладинку потрібен хоч якійсь піар-привід!
Головний редактор журналу «5 звьозд» вже годину витирав сльози від сигаретного диму, який, здається, його співрозмовник випускав з рота, навіть коли не курив.
- Новий альбом зараз як раз в роботі, давай напишемо про це.
- Ми про це писали два роки тому. Хотілося б оголосити про завершення цього процесу.
- В нас складності зі студією, та й грошей не так багато, ти ж розумієш, криза. Давай придумаємо щось інше. Звісно, твій інтерес буде врахований.
- Слухай, а може краще запишіть нарешті альбом за ці гроші.
Головний редактор журналу «5 звьозд» аж ніяк не був принциповим. Він із задоволенням дозволяв враховувати свій інтерес, даючи можливість новій волоокій дружині директора молочного заводу подивитись з обкладинки поглядом дійної корови. Тож це було зовсім не кокетство і не поза, а страх бути зловленим на отриманні грошових сум, що не передбачені штатним розкладом. Від щотижневого журналу з телепрограмою видавець не вимагав мистецьких обкладинок з зірками першого рангу, тому що їх не набереться навіть на річну підшивку. Але цілком виправдане питання «Хто це і чому вона в нас на обкладинці?» час від часу звучало. Особливо якщо зірка була більше схожа на доярку. Саме така ситуація була і зараз з молодою і амбітною артисткою Далілою. Даша Вошко закінчила інститут харчової промисловості і прийшла на молочний завод молодим спеціалістом-технологом. Але поживши в столичному гуртожитку, мету мала аж ніяк не професійну. Через рік стала дружиною директора, відігравши пишне весілля з парною телятиною у якості головної страви. А ще через рік, коли виробництво розширилося і розрослося, вирішила стати співачкою. Почала писати вірші для пісень та зняла два кліпи, де її вбрали у купальник, щедро намастили олією та приклеїли вії.
- В мене є кілька ідей. Давай напишемо, що вона виходить заміж!
Стас вже кілька місяців опікувався зірковим злетом Даліли. До цього він займався піаром комік-труппи «Смайл», а ще раніше - був продавцем-консультантом у магазині керамічної плитки, а по вечорах, змінивши одну букву в імені, ставам барменом Старом у клубі в центрі столиці. Даліла була амбітною, дурною і не надто грошовитою, а це все в комплексі означало, що Стасу доводилось виконувати функції не лише директора, але й концертного менеджера, копірайтера, водія, а інколи і хлопчика, якому можна подзвонити і попросити купити корм для кота. Стас часто на це жалівся, щедро матюкав свою роботодавцю, але в цілому був задоволений, бо на віскі, куртки з розпродажів та бензин цілком вистачало.
- Але ж вона вже заміжня, - стомлено і без ентузіазму відповів головний редактор журналу «5 звьозд».
- Так про це ж ніхто не знає. Вона в усіх інтерв’ю говорить, що гроші заробила сама!
- Ну дивись. По-перше, згоден, гроші вона таки сама заробила вправними м’язами щік. По-друге, я не розумію, кому може бути цікаве заміжжя співачки, чиє ім’я - синонім слова Ніщо. По-третє, в яких інтерв’ю вона про це розповідала? Журналу «Вдалий удій»?
- Ха-ха-ха! - Стас без шанування ставився до своєї дійної корови. - Ти майже вгадав. Журнал «Красівая усадьба» брав в нас інтерв’ю. Ну а що, зате безкоштовно. В них перед будинком просто кущі вистрижені у формі оленів, вони таку фотосессію непогану зробили. До речі, можем взяти з неї фотку вам на обкладинку.
- Прекрасна ідея. Тьолка і Олень.
- Давай серйозно. Можна написати, що в неї роман з кимось з політиків.
- Та це в нас на минулій обкладинці було. Треба щось сенсаційне. І давай швидше, в мене просто не так багато часу.
Головний редактор журналу «5 звьозд» дещо втомився від своєї роботи. Він розумів, що вона не пасує до його розумових здібностей. Але продаж обкладинок - дрібна спекуляція, яка дарувала йому фінансовий спокій. Крім того, прес-тури двічі на місяць, дозволяли йому помічати червоним все нові країни на карті подорожей. І запізнювався він саме тому, що наступного дня летів в Бордо на дегустацію вин, а валіза була ще не зібрана.
- А якщо зробити оголену фотосесію?
- Побійся Бога! В нас журнал з телепрограмою. Його діти читаюсь. І п’ятий розмір грудей не вміщається на обкладинку А4. Я пробував. В мене інша ідея. Давай знімемо, як вона доїть корову, а в інтерв’ю нехай вона розповість про свій казковий злет. Це ж американська мрія, історія Попелюшки - люди таке люблять! І винос на обкладинку «Даліла: від вимені до мікрофона».
- Ти що, вона ні за що не захоче. В нас же є легенда. Вона закінчила Гарвард, щось там по бізнесу, потім познайомилась з колишнім продюсером Кайлі Міноуг, записала сінгл, він ротувався на усіх радіостанціях Європи…
- Ви вже комусь про це розповідали?
- Ще ні. Ми недавно придумали.
- Забудьте. З такими рязанськими мордами в Гарвард не приймають. У це ніхто не повірить. До речі, у вас є гример? Не візажист, а саме гример, бо макіяжем там не обійдеться. Їй требя замазати все і намалювати нове обличчя.
- А фотошоп?
- Тут навіть фото шоп не всемогутній. Слухай, а може напишемо, що вона трансвестит? Це більш правдоподібно.
- Ага, щоб її чоловік розіп’яв мене потім на рогах свого найкращого бичка-виробника.
- Давай тоді оголосимо, що вона пише книжку. Це зараз модно. Книжку, де вона розповість про секрети українського шоу-бізнесу. Не дуже, правда, зрозуміло, коли вона встигла так глибоко в нього пропхатись. Але нічого, можна збрехати, що вона була колись перукарем Могілевської. Заодно і скандал з Могілевською не забариться, а це вам додатковий піар. Скандал! З самою Могілевською! В разі чого, зможете відбрехатись, що це художній вимисел, і вас неправильно зрозуміли. Але хвиля піде, це мають підхопити.
- А потім буде як з альбомом. Пообіцяємо видати книжку, всі про це будуть питати, а книжки нема. До речі, а скільки коштує написати книжку? Може б найняти якогось студента, хай сидить, пише.
- Студента можеш найняти хіба взуття собі чистити. Якщо хочеш якісний продукт, наймай професіоналів.
- А ти б не взявся?
- В тебе правильний хід думок. В мене, звісно, дуже багато роботи, але я думаю, якщо адекватно домовитись за оплату такої роботи, я би викроїв час. Тим більше, я в цьому шоубіз-болоті вже давно, та й свою власну книжку пишу.
Як і будь-яка людина з інтелектом вище середнього, ще й пишуча, головний редактор журналу «5 звьозд» мріяв написати книжку. І всім говорив, що пише. Це завжди справляло враження на людей будь-яких професій. Але насправді, руки ніколи не доходили. Він вигадував новий сюжет щотижня. Це обов’язково мав бути роман, бо оповідання - це для школярів і дівчаток. Коли він думав про те, як книжка вийде і як видавництво влаштує презентацію, його обличчя розтягувалось у неконтрольованій самозакоханій посмішці. Але навіть гординя не могла побороти лінощі.
- І скільки це могло б коштувати?
- Ну, це не з дешевих задоволення, ти ж розумієш. Це чотири-п’ять місяців абсолютної ізоляції та кропіткої праці. Ну і все залежить від обсягів, термінів і ще багато факторів. Ти обговори, чи ідея цікава, а я вже по результатах напишу тобі цифру.
- Одним словом, я поїду зараз зустрінуся з тою дояркою, озвучу їй усе і нехай вибирає. Але ми домовились про обкладинку, так? Інфопривід ми підженемо, не переживай.
- Звичайно домовились, Стас, не перший день же знайомі. Чекаю відповіді по всіх пунктах тоді. Щасливо, радий був бачити, але часу справді нема, побіг. Вітання тьолочці.
- Алло, Дашка, привіт! Купила журнал з тобою на обкладинці. Ну ти і красотка, прямо на себе не схожа! Так що, в тебе справді альбом виходить наступного місяця? Ти ж мені лиши з автографом!