Вырші
Я ЙШОВ ЧЕРЕЗ МІСТО
Вже смеркло на дворі і сонце сховалось,
Дерева стоять нерухомі, німі.
Всі звірі пропали, вони пішли спати,
Лише соловейко співає пісні.
Я йшов через гай, що у місті великом.
Думки невеселі були в голові.
Але утішало мене лиш єдине:
Тебе бачить хочу, ти потрібна мені.
Рум’янії щоки і очі і очі блакитні,
Усмішка чарівна, що дарить тепло.
Все те, що є в тебе, вся ти дивовижна,
Така неповторна - моє джерело.
Коли ти є поруч, бодай хоч уявно,
Хай образ твій створюють думки мої.
Мені буде добре і ніби спонтанно,
Підвищено легко стає на душі.
Я хочу кричати, я хочу співати,
Я хочу летіти в обійми тобі.
Тебе лиш побачить і міцно обняти,
Потрібно щоб світло побачить в пітьмі.
А гай все тягнувся, дерева нависли,
Гілками над стежкою ніби живі.
Тебе хочу бачить, до тебе я лину.
Іду через місто й на серці пісні.
Під музику серця і кров сильно ль’ється,
Артерії як барабани гучні.
То все є кохання, воно дає сили,
На подвиги кличе й складає пісні.
(О.Пастерчук)
Вже смеркло на дворі і сонце сховалось,
Дерева стоять нерухомі, німі.
Всі звірі пропали, вони пішли спати,
Лише соловейко співає пісні.
Я йшов через гай, що у місті великом.
Думки невеселі були в голові.
Але утішало мене лиш єдине:
Тебе бачить хочу, ти потрібна мені.
Рум’янії щоки і очі і очі блакитні,
Усмішка чарівна, що дарить тепло.
Все те, що є в тебе, вся ти дивовижна,
Така неповторна - моє джерело.
Коли ти є поруч, бодай хоч уявно,
Хай образ твій створюють думки мої.
Мені буде добре і ніби спонтанно,
Підвищено легко стає на душі.
Я хочу кричати, я хочу співати,
Я хочу летіти в обійми тобі.
Тебе лиш побачить і міцно обняти,
Потрібно щоб світло побачить в пітьмі.
А гай все тягнувся, дерева нависли,
Гілками над стежкою ніби живі.
Тебе хочу бачить, до тебе я лину.
Іду через місто й на серці пісні.
Під музику серця і кров сильно ль’ється,
Артерії як барабани гучні.
То все є кохання, воно дає сили,
На подвиги кличе й складає пісні.
(О.Пастерчук)