Про країну Кроватію. Пост 2а - обідній.
Про країну Кроватію. Пост 1.
Про країну Кроватію. Пост 2.
Тепер про головне - про харчування. Оскільки «олінклюзівов» не передбачалося, то їли ми, шо Бог пошле в меню чи в супермаркет.
Жили ми досить далеко від центральної частини, далеко від шуму, гаму і туристів, і відповідно далеко від «гам-гаму», то часто чалапати туди на обід не дуже хотілося. Це десь хвилин 20-25 пішки вверх-вниз. А від моря далеко хотілося йти лише коли в 16-00 починався футбол, то ж на зборах апартаментів ми вирішили, шо частіше будемо по-простому обідати вдома на балконі. Після того одну годинку на сон, поки спека, а далі можна уже в бой.
Обіди, як покажуть мої фотографії, були аскетичні, але смачні. А ше трішки п’яненькі. Типовий набір - прошуто (ЗАВЖДИ!) + інше м’ясо, а ще сири, овочі, хліб, вино, оливки. Мінялися тільки сорти і види сирів, м’яса (одного разу це була варена ковбаса, де замість сала були оливки), вина. Потім додали в меню консервованого тунця, а Катка додала собі авокадо. Іли собі і їли. І не жалілися.
Вечеряти ходили уже в ресторанчики і бістро. Шукали рибні, бо м’яса я і вдома можу наїстися. А з рибою не так. Найсмачнішу рибу правда з’їли під час прогулянки на катері, в яку входив ланч. Але про неї пізніше.
1. Льогкоє обояніє пролєторіата під час прийому їжі.
2.
3.
4. Отак ми сиділи і запихалися грубою їжею.
5.
6. Катка впихує в авокадо тунець.
7. Було й так, шо погода не дюже. То ми не купалися і вдома не сиділи, а брали сумку з їдлом і перлися гуляти. А потім йшли на камінці їсти. Біля моря смачно теж жувати.
8. І весело.
9. І можна на море дивитися. На хвилі. І просто вперед.
10.
11. Обов’язків атрибут перекусів - морозиво. Воно в них дуже смачне, і безліч смаків та кольорів.
12. Повернення в Спліт - Катка жує фаст-фудівську піцу.
13. В Спліті ми вирішили зайти в рибний ресторанчик, де нам сподобалося в перший день. Але, нажаль, чомусь вони лажанули. Чи то ми були вибагливі. Ми не наїлися, та й блюда не дуже сподобалися, то ж ми пішли купувати піцу, яку Катка їла вдень. Шоб наїстися і ше до пива в холодильнику.
Оце я в ресторанчику - сумний і голодний тримаю в руках меню.
14. Залишки холодної піци я, з сумом в очах, доїдав зранку в парку на лавочці.
Про країну Кроватію. Пост 2.
Тепер про головне - про харчування. Оскільки «олінклюзівов» не передбачалося, то їли ми, шо Бог пошле в меню чи в супермаркет.
Жили ми досить далеко від центральної частини, далеко від шуму, гаму і туристів, і відповідно далеко від «гам-гаму», то часто чалапати туди на обід не дуже хотілося. Це десь хвилин 20-25 пішки вверх-вниз. А від моря далеко хотілося йти лише коли в 16-00 починався футбол, то ж на зборах апартаментів ми вирішили, шо частіше будемо по-простому обідати вдома на балконі. Після того одну годинку на сон, поки спека, а далі можна уже в бой.
Обіди, як покажуть мої фотографії, були аскетичні, але смачні. А ше трішки п’яненькі. Типовий набір - прошуто (ЗАВЖДИ!) + інше м’ясо, а ще сири, овочі, хліб, вино, оливки. Мінялися тільки сорти і види сирів, м’яса (одного разу це була варена ковбаса, де замість сала були оливки), вина. Потім додали в меню консервованого тунця, а Катка додала собі авокадо. Іли собі і їли. І не жалілися.
Вечеряти ходили уже в ресторанчики і бістро. Шукали рибні, бо м’яса я і вдома можу наїстися. А з рибою не так. Найсмачнішу рибу правда з’їли під час прогулянки на катері, в яку входив ланч. Але про неї пізніше.
1. Льогкоє обояніє пролєторіата під час прийому їжі.
2.
3.
4. Отак ми сиділи і запихалися грубою їжею.
5.
6. Катка впихує в авокадо тунець.
7. Було й так, шо погода не дюже. То ми не купалися і вдома не сиділи, а брали сумку з їдлом і перлися гуляти. А потім йшли на камінці їсти. Біля моря смачно теж жувати.
8. І весело.
9. І можна на море дивитися. На хвилі. І просто вперед.
10.
11. Обов’язків атрибут перекусів - морозиво. Воно в них дуже смачне, і безліч смаків та кольорів.
12. Повернення в Спліт - Катка жує фаст-фудівську піцу.
13. В Спліті ми вирішили зайти в рибний ресторанчик, де нам сподобалося в перший день. Але, нажаль, чомусь вони лажанули. Чи то ми були вибагливі. Ми не наїлися, та й блюда не дуже сподобалися, то ж ми пішли купувати піцу, яку Катка їла вдень. Шоб наїстися і ше до пива в холодильнику.
Оце я в ресторанчику - сумний і голодний тримаю в руках меню.
14. Залишки холодної піци я, з сумом в очах, доїдав зранку в парку на лавочці.