Нота мЕне.

Oct 27, 2009 12:27

Помітив одну фігню за собою. Мій настрій, а відповідно і день та всі мої дії, дуже сильно залежить від музики. Це караул якийсь. Музику не обдуриш. Навіть зранку, коли я, як мені здається, прокинувся бадьорим, встав з правої ноги, чистив зуби теплою водичкою і посміхався собі у дзеркалі, мій плейлист чесно вказує мені на справжній настрій.

І я сідаю за комп, починаю закидувати туди різні пісні і всі вони далекі від радісних і ритмічних. І я спокійно сідаю і спокійно слухаю спокійну музику у повному спокої. А буває і зовсім навпаки. Здається прокинувся мрачнєє тучі, але кілька треків і я уже либлюся, як дурачьок.
Так само музика сильно впливає на графоманію. Сідаю з думкою написати шось озорноє і реготабільне, а н-нєєт. Все виходить якось не так, як думав перед тим. Особливо важко, коли хочеш продовжити попереднє графоманство, а вловити вчорашній настрій просто не можеш. Навіть, якшо я включаю ту ж музику, що вчора. Вона просто не йде і доводиться підкорятися і ставити те, що підходить саме зараз. Лажа якась.

В цьому план мій мр-3 плеєр нагадує мені лікарський стетоскоп. Такий собі прилад для прослуховування душі і серця (як би пафосно і вичурно це не звучало). Запхав у вуха навушники і починаєш крутити пальцем по І-поду, поки не накладеться музика на шуми всередині мене. Уже й не пам’ятаю, коли слухав себе востаннє без музики.

1. shuher_smit
2. ara_ma
3. serj_doc
4. kozavsarafani
5. dubchack
6. cmbl4

сам про своє

Previous post Next post
Up