І читає, і листає,
День офісний минає,
І знов клерк потомлений
Усе випиває.
Тільки я, мов окаянний,
І день, і ніч френдю
У ЖеЖешці велелюдній,
Але не взаємно
Не взаємно, без коментів
Осліпли, не бачать;
Журналами міряються,
Блогами торгують.
І Гіггзтера забувають
Людей закидають,
В срачі тяжкі. Пишуть ницо,
Тролінг засівають.
А що постять? Прочитайте,
Який відгук буде!
Схаменіться, кляті боти,
Діти анонімів.
Подивіться в Інтернеті,
На свою країну
Полюбіте ви в каментах
І цю Україну.
Залогінтєся, френдіться
Із чужим журналом.
І не гугліть, не шукайте,
Те, чого немає
В цілім світі, а не тільки
В чужім Інтернеті.
В свому блозі своя правда,
Коменти потерті.
Нема у нас в Уа-іксі,
Такого от сайта.
І ви претеся на Лєпру
Шукати інвайта.
Інвайта халявного,
А як вже пролізли
Копіпейсти з тої Лєпри
І в ЖеЖе принесли.
Купу слів і креативу
Та й більше нічого. Постите,
Що блог був создан
Щоб стати відомим.
І френдите, як френдились.
І знову ви ржете
З недолугих у френдлєнті,
Та в різних комунах.
І у блоги не чужії
Претеся ви знову. І берете
«Плюспіцот» як завжди з собою,
І вставляєте ІМХО разом із юрбою.
Краще б ви їх не «травили»
З усієї сили.
Схаменіться! Будьте люди,
Бо бан за це буде.
Розкрутяться незабаром
Невідомі люди,
Вкинуть пост та й заговорять
І ЖеЖе, і Твітер,
Попаде той пост за день,
В топ у московітів.
Френдів ваших… і не буде
Кому помагати.
Цурається френд френда
Чи пішли всі спати?
І СУП може засуспендить
Логін перед вами
І навіки прокленетесь
Своїми френдами.
Покайтеся! Інтернет
Гімном не скверніте.
Розкажіть ви френдам вашим,
Що вони на світі,
На те тілько, шоб коментить
Ваш дурний журнальчик.
Продивіться їхні блоги
Далеко, далеко.
Дізнайтеся й про них,
Шо учора зжерто,
Прочитайте і про сіськи
І про «знов ридаю».
Дочитайте до початку
До самого краю.
Бо всілякі тисячники
Їх не помічають
Замість просто прокоментіть,
Тільки срачі постять
Просвітити, кажуть, хочуть,
Мене серед ночі.
Современним же піаром.
Повести за лінком,
З аватаром по дефолту,
Своїм юзерпиком.
Добре, ведіть, піарте
Нехай буду знати
Як отак, за один раз,
Сто коментів взяти.
Показуйте! На науку,
Не хвилюйтесь, буде
Там коментік і від мене
Розведеться флуду.
Побачите ви у топі
Той свій пост лукавий,
Де люди, шо самі в жопі
Всіх гімном обклали
Не любіте лише себе.
Френдітесь, читайте,
І чужого скопіпєйстіть
Й свого наваяйте.
Бо хто бложик забуває
Того бот карає,
Того френди цураються,
В дибр не пускають.
Аноніми насідають
І немає без посту
В Інтернеті безкінечним
Рейтингу і росту
Я ридаю, як згадаю
Пости одіозні.
Срачі наші правдоносні
Аби не забути.
Я додав їх у меморіз
Там їм треба бути.
Отака-то мережева
Слава України.
Отак і ви прочитайте
В теплій атмосфері
Всі неправди, шоб розкрились
В клятій блогосфері
Перед вашими очима,
Щоб ви розрізняли
Тисячника, троля, бота
Все, що ви додали.
Зафрендіте ж, брати мої,
Найменшого брата -
Нехай він смішне напише
Нам пореготати.
Коментіть френдів своїх
Сильними словами
І коменти прикрашайте
Гарними смайлАми.
І забудеться срамотня,
Підступна людина,
І оживе в Інтернеті
Слава України.
І ЖеЖе нудний і тихий
Постами засяє!
Прокоментіть, френди, мене,
Пишу вам, благаю.
Прошу вибачення у Т. Г. Шевченка і всіх, хто це читав. )