Щоб не поїхати головою і залишитися людино.
Останні місяці твіттер перетворився на мою внутрішню фортецю, в якій є новини, в якій є спілкування і багато-багато нервів. І все це могло б продовжуватися ще довго, але друзі та близькі підмітили, що я став дратівливим та агресивним, закритим для них. Звісно, я все це відкидав, але потім зрозумів, що мій настрій залежить від новин та стрічки друзів, які акумулюють тон своїх повідомлень...
Відволіктися і робити, щось корисне - поставив собі таку задачу. Тепер створюю такий світ, який хотів би бачити навколо себе. Взявся за балкон, коло своєї орендованої квартири. Посадив там квіти та рослини, купив синю фарбу і пофарбував перила. На вихідні або іду гуляти парками, або на велосипеді виїжджаю за місто. Купую та всім раджу речі для військових, відправляю кошти на благодійність, плачу за комунальні вчасно і з невеличкою переплатою, намагаюся ставитися до людей м'яко, навіть, якщо вони агресивні до мене. І знаєте!? Це допомагає. Знімає стрес, дозволяє існувати паралельно з війною, не відмежовуватися від неї, не закривати очі, а жити в новому світі.
Ми вже не станемо такими, як були, а поїхати головою дуже легко. Будьте активними, будьте відкритими та добрішими до світу. Бо агресії та злості і без Вас занадто багато.