Нотатки на полях...
У своєму черговому многабукафф arbat топить за перемовини з пуйлом.
Офіційно - як за єдину альтернативу можливому нуклеарному конфлікту.
Ув реалі жеж, - за ціну допомоги Україні і доцільність цієї допомоги.
Вже й не знаю, як хто - чи як ортодоксальний трампер чи як не менш расовоправильний єврей чи як вірний легіонер-провідник кацапського наративу...
Мені жаль витрачати своє молоде життя на безблагодатні суперечки з ним і його прісними, тому обмежусь кількома дуже поверхневими нотатками на вільну тему.
Тут.
1. Українці - не євреї.
На відміну від ціни та доцільности допомоги Україні зараз, питання ціни та доцільности допомоги євреям в час ДСВ не підіймалось взагалі.
Питання моральности "домбардувань брездена" - також.
Можливо тому, що ці питання вирішувались не arbat'ами, саме це й стало перешкодою для остаточного вирішення "єврєйского вопроса".
На жаль, для українців - ці питання стоять ув повен зріст.
І тепер їх - arbat'и і рішають.
Без різниці, яке прізвище і яка партія при владі...
2. Україна - не Ізраїль.
Загальновідомо про роль американської військово-фінансової підтримки держави Ізраїль. Війна кинула державу Україна на галявину, яка давно і міцно зайнята вибраним народом, а тут - негадано-неждано замаячив привид конкурента за доступ до Великої і Необмеженої Американської Цицьки. Те, що американський Болівар може й не витримати двох - до ворожки ходити не потрібно; тому, зараз - благодатніше розганяти питання ціни та доцільности допомоги "етім ґойманам". Краник на шлангу з якою із великим задоволенням arbat'и і готові взяти у свої добрі та надійні ручки.
3, Якщо закінчити будь-яким компромісом цю війну - світ отримає нову, питання часу; прізвище майбутнього лідєра паханату тут - не важливе.
Тому, єдиний шлях усунути проблему "країни, якої ніхто у світі не любить" це необхідність закінчити цю війну для Росії так, як була закінчена ДСВ для Німеччини.
Ну, а Україні ув такому нереальному варіанті розвитку подій - побажати не проклацати свій Господом вчергово подарований зірковий час.
І стати таки нарешті Новим Ізраїлем.
Contra spem spero, да...
p.s. ...А, нєт лі ув вот етом всьом антісємітізьму?(с)
Офіційно - як за єдину альтернативу можливому нуклеарному конфлікту.
Ув реалі жеж, - за ціну допомоги Україні і доцільність цієї допомоги.
Вже й не знаю, як хто - чи як ортодоксальний трампер чи як не менш расовоправильний єврей чи як вірний легіонер-провідник кацапського наративу...
Мені жаль витрачати своє молоде життя на безблагодатні суперечки з ним і його прісними, тому обмежусь кількома дуже поверхневими нотатками на вільну тему.
Тут.
1. Українці - не євреї.
На відміну від ціни та доцільности допомоги Україні зараз, питання ціни та доцільности допомоги євреям в час ДСВ не підіймалось взагалі.
Питання моральности "домбардувань брездена" - також.
Можливо тому, що ці питання вирішувались не arbat'ами, саме це й стало перешкодою для остаточного вирішення "єврєйского вопроса".
На жаль, для українців - ці питання стоять ув повен зріст.
І тепер їх - arbat'и і рішають.
Без різниці, яке прізвище і яка партія при владі...
2. Україна - не Ізраїль.
Загальновідомо про роль американської військово-фінансової підтримки держави Ізраїль. Війна кинула державу Україна на галявину, яка давно і міцно зайнята вибраним народом, а тут - негадано-неждано замаячив привид конкурента за доступ до Великої і Необмеженої Американської Цицьки. Те, що американський Болівар може й не витримати двох - до ворожки ходити не потрібно; тому, зараз - благодатніше розганяти питання ціни та доцільности допомоги "етім ґойманам". Краник на шлангу з якою із великим задоволенням arbat'и і готові взяти у свої добрі та надійні ручки.
3, Якщо закінчити будь-яким компромісом цю війну - світ отримає нову, питання часу; прізвище майбутнього лідєра паханату тут - не важливе.
Тому, єдиний шлях усунути проблему "країни, якої ніхто у світі не любить" це необхідність закінчити цю війну для Росії так, як була закінчена ДСВ для Німеччини.
Ну, а Україні ув такому нереальному варіанті розвитку подій - побажати не проклацати свій Господом вчергово подарований зірковий час.
І стати таки нарешті Новим Ізраїлем.
Contra spem spero, да...
p.s. ...А, нєт лі ув вот етом всьом антісємітізьму?(с)