Dec 29, 2008 21:46
чомусь думала, що за цей час встигла забути про нього.
точніше - забити на нього. адже ще вчора ввечері я якось так
неуважно відписувала на повідомлення. думала, що вже все.
вкотре думала. що мені перегоріло.
але сьогодні - у нього в очах та ж сама зверхність, те ж саме незрозуміле відчуття,
що ніколи нічого не було.
але, в той же час, дивлячись на нього, хотілося б повернути квітень. от тільки,
я не знаю, навіщо.
-------------
а з іншого боку - дуки, вони в якусь іншу сторону. виносить мозок,
і я не можу його повернути на місце вже давно.