Несподівана непразднічна приємність
Електричка - не те місце, де регулярно їздять люди із квітами. Сьогодні ж їх носили оберемками.
Жіночки із тюльпанами. Чоловіки із тюльпанами. Бабки, які продають тюльпани.
Мені було шкода жіночок, яким раз в рік дарують квіти. І шкода чоловіків, які раз в рік дарують комусь квіти. І бабусь, які лише раз в рік ті квіти можуть спихнути.
Я ж читала свою "Слова на вітрі. Історія ідеї комунікації" книжку і на моменті про невербальну комунікацію мені на коліна посипалась велика пригоршня шоколадних цукерок. Її мовчки насипав чоловік, який до того сидів навпроти (його Мартенси я ще раніше оцінила). На моє "дякую" він відповів "нєзачьта" і попрямував до виходу. Але за декілька хвилин повернувся із букетом квітів, дав мені його в руки і знову вийшов. За другу несподіванку я навіть подякувати не встигла.
А головне, ніякого "с праздніком" не прозвучало.
Жіночки із тюльпанами. Чоловіки із тюльпанами. Бабки, які продають тюльпани.
Мені було шкода жіночок, яким раз в рік дарують квіти. І шкода чоловіків, які раз в рік дарують комусь квіти. І бабусь, які лише раз в рік ті квіти можуть спихнути.
Я ж читала свою "Слова на вітрі. Історія ідеї комунікації" книжку і на моменті про невербальну комунікацію мені на коліна посипалась велика пригоршня шоколадних цукерок. Її мовчки насипав чоловік, який до того сидів навпроти (його Мартенси я ще раніше оцінила). На моє "дякую" він відповів "нєзачьта" і попрямував до виходу. Але за декілька хвилин повернувся із букетом квітів, дав мені його в руки і знову вийшов. За другу несподіванку я навіть подякувати не встигла.
А головне, ніякого "с праздніком" не прозвучало.