Таємницi Партiї регiонiв
"Сила Партiї регiонiв -- у перетвореннi дотацiй шахтам на прибутки у своїх кишенях", твердить депутат. За даними Мiнiстерства енергетики, на дотацiї вугiльнiй галузi держава витрачає 12 -- 13 мiльярдiв гривень щорiчно.
Самi по собi цi цифри, звичайно, мало що говорять. Коли ж порiвняти їх, наприклад, iз рiчними витратами на охорону здоров'я -- на 2012-й на це в держбюджетi передбачили лише 6,3 мiльярда гривень, то цифри вражають. Або з витратами держави на культуру -- лише 2 мiльярди.
Куди йдуть цi величезнi кошти? Майже 99% -- пiдприємствам на територiях, якi контролює Партiя регiонiв.
А куди далi?
З'ясувати, як саме працює система дотування видобутку вугiлля i чи справдi необхiдними є аж такi витрати наших, народних, грошей, ми спробували у розмовi з головою Незалежної профспiлки гiрникiв та Конфедерацiї вiльних профспiлок України Михайлом Волинцем.
-- Навiщо взагалi дотувати вугiлля? Невже його не можна продавати з вигодою?
-- Якщо взяти за 100% доступнi нинi українськi запаси енергоносiїв, то приблизно 95% їх обсягiв становить вугiлля i лише 5% --
газ i нафта. А енергоносiї -- це стратегiчний пункт у життєздатностi будь-якої держави. У всьому свiтi вугiльна галузь дотацiйна, за
винятком Сполучених Штатiв, де є потужнi пласти, Австралiї i Пiвденної Африки.
Україна має найгiрший, найважчий серед вуглевидобувних держав шахтний фонд -- тонкi пласти вугiлля, дуже великi глибини залягання промислових пластiв та застарiлi технологiї видобування, погану органiзацiю працi. Тому держпiдтримка начебто i потрiбна. Однак нинi цей процес потонув у корупцiї. Виходить замкнуте коло: без дотування шахт дуже потрiбна Українi галузь загине, а дотування зробили ще одним способом корупцiйного випомповування коштiв з держбюджету.
- Якою є схема розрахунку дотацiй?
- Формальний принцип такий. Є собiвартiсть видобутку тонни вугiлля на тiй чи iншiй шахтi i є цiна реалiзацiї того вугiлля державi через компанiю "Вугiлля України" (або приватним покупцям за угодами про iнвестицiйну спiвпрацю, якщо шахта дiстала дозвiл на це вiд профiльного мiнiстерства). Якщо собiвартiсть вугiлля вища за цiну його продажу, то рiзницю шахтi покриває
держава.
- Як це виглядає на практицi?
- Вiзьмiмо до прикладу данi з "Iнформацiйної довiдки про основнi показники розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу України за лютий та 2 мiсяцi 2012 року" (у подальшi мiсяцi Мiнiстерство енергетики i вугiльної промисловостi чомусь перестало оприлюднювати такi довiдки, хоча торiк вони з'являлися на сайтi вiдомства щомiсячно).
Так от, за першi два мiсяцi цього року цiна тонни товарної вугiльної продукцiї, виробленої держпiдприємствами, становила 659,9
грн. А фактична собiвартiсть тонни вугiлля офiцiйно визнана удвiчi бiльшою - 1 341 грн. Цю рiзницю шахтам має покривати держава. Як наслiдок, протягом сiчня - лютого 2012-го з держбюджету надiйшло 1 267,3 млн. грн. на часткове покриття витрат зi
собiвартостi вугiльної продукцiї.
- I де тут з'являються можливостi для зловживань?
- А все дуже просто! Якщо директор шахти дiстає неформальнi накази завищувати собiвартiсть, то вiн може порахувати її по-рiзному. Уряд же (принаймнi нинiшнiй) не оцiнює критично вигаданих цифр, а навпаки, свiдомо заплющує на це очi. Розмiр дотацiй значно завищують.
- Який загальний рiчний обсяг дотацiй вугiльнiй промисловостi i яка частка з них iде "налiво"?
- У держбюджетi на дотацiї вугiльнiй галузi передбачено близько 7 мiльярдiв гривень на рiк, але щороку кошти ще додають окремо, тож сума може сягати 10 -- 13 мiльярдiв. Скажiмо, з доданих торiк 1 мiльярда 200 мiльйонiв гривень дотацiй через вiдкати вугiльнi пiдприємства мусили повернути близько 60%. Як менi вiдомо, генеральних директорiв державних шахт зробили заручниками ситуацiї, змусивши їх провести нашвидкуруч i з порушенням законодавства тендери на закупiвлю обладнання. Придбали його за завищеними цiнами.
- А в кого вони те обладнання закуповують?
- Є "Гiрничi машини", якi належать Ахметову, є пiдприємства Єфремова та iншi, i за кордоном закуповують так само... Дуже часто
як нове обладнання записують старе та щойнопофарбоване.
- Якi ще схеми застосовують для перетворення дотацiй на власнi прибутки?
- Ще одна схема -- використання у легальнiй торгiвлi вугiлля з тiньового ринку. Це вугiлля з нелегальних "копанок", розташування
абсолютної бiльшостi яких, безумовно, добре вiдоме правоохоронним органам на Донбасi, але закривають їх нечасто, радше задля
галочки в статистицi. Витрати на видобуток тонни "копанкового" вугiлля рабською працею нелегальних працiвникiв можуть становити 50 - 100 грн., але його продає як своє шахта, в котрої витрати на тонну - 1200 грн. Нинiшня цiна реалiзацiї цього вугiлля - приблизно 750 грн., тож решту, 450 грн., шахтi покриває держава.
Отже, на кожнiй тоннi вугiлля з нелегальних "копанок" народну скарбницю обкрадають на тi 350 -- 400 грн. завищення собiвартостi. Обсяг тiньового вугiльного ринку нинi становить близько 5 млн. тонн на рiк - тож iз держбюджету лише за цiєю однiєю схемою вимивають мiльярди! Притiм видобуте кустарями в "копанках" вугiлля неякiсне, воно погано горить, має низьку теплотворнiсть.
- I якi це має наслiдки?
- Для пiдвищення теплотворностi тепловi електростанцiї змушенi використовувати дорогi iмпортнi мазут i газ. А як наслiдок -
зростає собiвартiсть виробництва електроенергiї, це вiдповiдно позначається й на тарифах на електроенергiю для громадян
та пiдприємств.
- Скiльки людей задiянi на нелегальних "копанках"?
- Близько 70 тисяч жителiв Донбасу працюють у "норах" (так ще називають "копанки") - без трудової книжки i соцiального пакета. Тут використовують копiйчану дитячу працю (дiтвора ця не знає, що таке школа), тут безперервний потiк смертей. Недавно я летiв лiтаком з Луганська, то згори виглядає, нiби над Мiсяцем летиш.
- А скiльки в Українi справжнiх, себто таких шахт, якi працюють? Яка частка з них державнi, а яка - приватнi?
- Парадоксально, але в Українi нiхто вам не вiдповiсть однозначно на це запитання. Приблизно понад 130. Рiч у тiм, що значна частина перебуває на стадiї лiквiдацiї, а частина не працює де-факто, тож iз цим багато плутанини. Принаймнi торiк голова Фонду держмайна Олександр Рябченко, представляючи нову редакцiю Закону України "Про ФДМУ", згадував про 28 приватних шахт, що працюють, i 113 державних.
До речi, за наведеними ним даними, тi 28 приватних шахт добувають приблизно стiльки ж вугiлля (37 млн. тонн 2010 року), скiльки 113 державних (38,5 млн. тонн). Така ситуацiя склалася тому, що, по-перше, приватним власникам держава вiддає переважно перспективнiшi пiдприємства, а по-друге, тому, що у розвиток своїх шахт уряд вкладає менше коштiв -- почасти через їх брак (спричинений непомiрним владним розкраданням), а почасти через "пiдведення" їх таким чином пiд потребу скинути такий "тягар" у "рiднi" приватнi руки.
- Хто вже нинi є найбiльшими приватними гравцями на вугiльному ринку?
- Компанiя "ДТЕК" Рината Ахметова у своїх презентацiях i сама себе визнає "ключовим гравцем вугiльної галузi України". Виробничi потужностi сегмента вуглевидобутку "ДТЕК" представленi шiстьма найбiльшими пiдприємствами галузi -- ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугiлля" (10 шахт), ТОВ "ДТЕК "Добропiллявугiлля" (5 шахт), ТОВ "ДТЕК "Ровенькиантрацит" (6 шахт), ТОВ "ДТЕК "Свердловантрацит" (5 шахт), ПАТ "ДТЕК "Шахта "Комсомолець Донбасу" (1 шахта) та ТДВ "Шахта "Бiлозерська" (1 шахта). "ДТЕК" видобуває енергетичне i коксiвне вугiлля, яке збагачує на власних 11 збагачувальних фабриках.
До складу холдингу "Метiнвест" входять 10 шахт об'єднання "Краснодонвугiлля".
Не зайве притiм додати, що шахти "Добропiллявугiлля" Ахметов орендував 2010 року пiсля приходу до влади Януковича, а шахти об'єднань "Ровенькиантрацит" i "Свердловантрацит" - взяв у концесiю 2011-го. Усе на 49 рокiв! Принцип "Навiщо платити бiльше?" в дiї - адже де-факто всi пiдприємства перейшли пiд контроль найбагатшого українця, причому не довелося платити реальну цiну за їх повноцiнну купiвлю чи наражатися на скандали через придбання за очевидно заниженою цiною.
- Хто нинi збиває капiтал на золотiй жилi збиткової галузi?
- Це, зокрема, група "Донецьксталь" (колишнiй концерн "Енерго") - керiвник Вiктор Нусенкiс, син колишнього першого секретаря Донецького обкому Компартiї, що за чисельнiстю членiв партiї був другим у СРСР пiсля Московського.
Є також холдингова вуглевидобувна компанiя "Coal Energy S.A.", вона об'єднує активи пiдприємств НВО "Механiк" i презентує себе третiм за обсягом запасiв i сьомим за обсягами видобутку виробником вугiлля в Українi. Засновник i голова Ради директорiв компанiї - Вишневецький Вiктор Вiкторович. Якщо не помиляюся, у них 7 шахт.
Тепер же у вугiльну галузь "прийшов" син Януковича, який просто освоює потiк бюджетних грошей, узявши пiд керiвництво державнi шахти Донецької областi.
Крiм того, вони по сутi забрали компанiю в Андрiя Орлова, народного депутата вiд Партiї регiонiв. Наразi той про всяк випадок
вiдсиджується в Америцi. А iнший депутат-регiонал - Едуард Прутник - фактично "злив" їм свiй бiзнес у вугiльнiй галузi. Обоє
були партнерами в цьому специфiчному бiзнесi на державних шахтах - постачали застарiле неякiсне обладнання на держшахти, ще якiсь посередницькi функцiї виконували, робили вигляд, що є iнвесторами вугiльної галузi. Взамiн отримували для продажу вугiлля. Це компанiя "Донбаський розрахунково-фiнансовий центр", яку всi називають абревiатурою "ДРФЦ". Тепер її "пiдiм'яв" Янукович-молодший.
- I що змiнилось вiдтодi?
- До прикладу, "ДРФЦ" увiйшов в десятку переможцiв найбiльших державних тендерiв 2011 року. У держкомпанiї "Вугiлля України" вiн виграв тендер на придбання у приватної компанiї вугiлля на загальну суму 949,32 млн. грн.
Цiкаво, що на точно таку саму суму тодi ж, у квiтнi, виграло тендер вiд "Вугiлля України" i ПАТ "Луганська вугiльна компанiя". Цю компанiю пов'язують з групою Юрiя Iванющенка, народного депутата, який живе в Монако. Його якийсь час називали основним будiвничим статкiв Януковича, але тепер вiдтiснили, вивiвши на перший план президентського сина Олександра.
- "Вугiльнi" грошi мають вплив на полiтику?
- Прямий. Я б навiть сказав, що свiй базовий капiтал основнi гравцi у Партiї регiонiв здобули саме завдяки тому, що безконтрольно
перетворювали вугiльнi дотацiї на свої доходи.
Найсумнiше, що мiльярдами крутити у державному керiвництвi охочих досить, а подбати про реальний розвиток вугiльної галузi нiкому.
Андрiй ГАНУС
джерело